Навчально-методичний комплекс дисципліни

Викладач: Оленіч В.В.

Відділення «Ветеринарно-технологічне»

Семестр: 5, 6
Освітньо-професійний ступінь: Фаховий молодший бакалавр
Кількість кредитів ЄКТС: 3
Всього годин - 90:
з них аудиторні години: 78 (40 год. лекцій, 36 год лабораторно-практичних),
години самостійного навчання: 12
Модулів: 2
Форма підсумкового контролю: іспит.

Загальний опис дисципліни

Метою викладання навчальної дисципліни “Тваринництво, зоогігієна та
ветеринарна санітарія” є:
- формування у майбутніх спеціалістів умінь і компетенцій для забезпечення
ефективного виробництва продукції тваринництва високої якості, підвищення
рівня продуктивності тварин, умов праці з урахуванням досягнень науково-
технічного прогресу та сучасних технологій виробництва продукції;
- усвідомлення нерозривної єдності успішної професійної діяльності з
обов’язковим дотриманням оптимальних умов утримання, годівлі, використання
тварин, технологічних процесів виробництва продукції та всіх санітарно-
гігієнічних вимог.
Основними завданнями вивчення дисципліни “Тваринництво, зоогігієна та
ветеринарна санітарія” є:
- засвоєння основ організації виробництва продукції тваринництва;
- розкриття спеціальних понять;
- опанування формами організації розведення тварин різних видів, поліпшення
їх племінної цінності, підвищення рівня продуктивності, вжиття профілактичних
заходів;
- вивчення і впровадження сучасних технологій виробництва продукції з
забезпеченням вимог годівлі, утримання та використання тварин.
Передумовами вивчення дисципліни є “Анатомія і фізіологія
сільськогосподарських тварин”, “Математика”, “Біологія”, “Основи екології”,
“Акушерство, гінекологія та штучне осіменіння сільськогосподарських тварин і
птиці”, “Внутрішні незаразні хвороби”, “Епізоотологія з мікробіологією”,
“Годівля сільськогосподарських тварин” тощо.

Компетентнісний потенціал дисципліни

Спеціальні компетентності відповідно до освітньо-професійної програми
СК1.Здатність встановлювати вид, клас тварин, особливості будови клітин,
тканин, органів, їх систем та апаратів організму тварин різних видів.
СК2.Здатність відбирати, етикетувати і упаковувати матеріал для
лабораторних досліджень та оформлювати супровідні документи на нього.

СК 4. Здатність виконувати профілактичні ветеринарно-санітарні заходи,
карантинування та своєчасну ізоляцію хворих і підозрілих на захворювання
тварин з метою запобігання захворюванню та загибелі тварин.
СК 6. Здатність застосовувати знання з біобезпеки, біоетики, благополуччя
тварин у професійній діяльності.
СК 7. Здатність організувати роботу відповідно до вимог безпеки
життєдіяльності й охорони праці під час фахової діяльності.
СК13. Здатність поширювати ветеринарні знання серед населення й
працівників тваринництва, господарств різних форм власності.
Наскрізні змістові лінії послідовно розкриваються у процесі навчання і
корелюються з ключовими компетентностями
Наскрізні лінії: екологічна безпека й сталий розвиток – формування в учнів
соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності
брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства,
усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь. Громадянська
відповідальність – сприятиме формуванню відповідального члена громади і
суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства.
Здоров’я і безпека – становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства,
здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне
середовище. Підприємливість і фінансова грамотність – націлена на розвиток
лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному
середовищі.
Як результат вивчення дисципліни студенти повинні знати:
• методи розведення сільськогосподарських тварин та основи селекційно-
племінної роботи;
• основні види та породи тварин різних напрямів продуктивності;
• техніку бонітування як складову племінної роботи;
• види утримання тварин різних видів;
• особливості годівлі тварин різних видів і статевовікових груп у
господарствах різних форм власності і господарювання;
• шляхи підвищення продуктивності тварин;
• вимоги до якості продукції та чинні стандарти на неї;
• технологію вирощування молодняку сільськогосподарських тварин та
відтворення стада;
• зоогігієнічні вимоги до повітряного середовища та мікроклімату
тваринницьких приміщень, води та водозабезпечення тваринницьких ферм,
обладнання приміщень для тварин;
• гігієну кормів і технологію годівлі тварин;
• організацію стійлового і пасовищного утримання;
• санітарну охорону тваринницьких об’єктів від занесення збудників заразних
захворювань;
• ветеринарно-санітарні заходи в скотарстві, свинарстві, вівчарстві, конярстві,
птахівництві, кролівництві і хутровому звірівництві;

вміти:
• визначати вид, породу тварини, вгодованість, живу масу, вік, масть, тип
конституції;
• оцінювати екстер’єр тварин різними методами;
• проводити добір і підбір тварин;
• контролювати якість робіт із виробництва продукції тваринництва;
• нумерувати тварин, правильно і своєчасно оформляти форми первинного та
племінного обліку і звітності;
• визначати фізичні показники повітря і вміст шкідливих газів у
тваринницьких приміщеннях;
• використовувати різні способи і засоби очищення і знезаражування
води;
• забезпечувати оптимальні зоогігієнічні умови утримання, годівлі і
використання тварин.
Структура навчальної дисципліни є орієнтовною. Під час складання навчальної
програми викладач може змінювати кількість годин, що відводиться на вивчення
окремих тем, з обов’язковим збереженням загальної кількості годин, передбачених
навчальним планом. Внесені зміни мають бути обговорені на засіданні циклової
комісії та затверджені заступником директора з навчальної роботи.
Теми лекцій:
1.Вступ. Походження сільськогосподарських тварин і вчення про породу.
2. Ріст і розвиток тварин.
3. Конституція, екстер’єр, інтер’єр і продуктивність тварин.
4. Добір, підбір і методи розведення.
5. Конституція, екстер’єр, інтер’єр, продуктивність, породи великої рогатої
худоби.
6. Техніка розведення великої рогатої худоби, вирощування молодняку і
племінна робота.
7. Напрям продуктивності та основні породи свиней.
8. Техніка розведення свиней і племінна робота.
9. Значення вівчарства і козівництва. Біологічні особливості і види
продуктивності овець та кіз. Породи овець та кіз.
10. Техніка розведення овець та кіз.
11. Значення конярства. Екстер’єр і породи коней.
12. Утримання і використання коней.
13. Значення птахівництва. Біологічні особливості і продуктивні якості с-г
птиці. Породи, лінії і кроси с-г птиці.
14. Хутрові звірі і основи кролівництва.
15. Основи бджільництва.
16. Вплив атмосферних факторів і мікроклімату на здоров’я с-г тварин,
зоогігієнічні вимоги до повітряного середовища тваринницьких приміщень.
17. Гігієна водопостачання і напування с-г тварни.
18. Загальні зоогігієнічні вимоги до приміщень для с-г тварин. Гігієна літнього
утримання тварин.

19. Гігієна великої рогатої худоби і ветеринарно-санітарні вимоги в скотарстві.
20. Гігієна свиней і ветеринарно-санітарні вимоги в свинарстві.
Теми лабораторно-практичних занять:
1. Ознайомлення з журналом вирощування молодняку. Обчислення
абсолютного і відносного приросту молодняку.
2. Огляд і оцінка екстер`єру тварин, взяття основних промірів, визначення
кондицій. Ознайомлення з формами обліку продуктивності тварин на фермі.
3. Заповнення форми обліку продуктивності і обчислення середньодобового і
середнього надою молока на фуражну корову.
Визначення залікової маси молока, яке здається на молочні заводи.
Визначити залікової маси худоби, яка здається на м'ясокомбінат (переробне
підприємство).
4. Породи великої рогатої худоби молочного, комбінованого і м'ясного
напряму продуктивності.
5. Реєстрація осіменінь корів і телиць, запуску, розтелу, новонароджених телят
і присвоєння їм кличок.
6. Складання раціонів для дорослої худоби і молодняку. Аналіз складених
раціонів.
7. Вивчення порід свиней на живих об`єктах, за фотографіями, діафільмами,
навчальними відеофільмами, кінофільмами.
8. Вивчення порід коней на живих об`єктах, за альбомами, фотографіями,
діафільми, навчальними відеофільмами, кінофільмами. Визначення масті і віку
коней.
9. Породи, лінії і кроси птиці, їх класифікація яйцеві, м`ясні і м`ясо-яйцеві
породи, породні групи і кроси курей. Породи і кроси качок. Породи і породні
групи гусей. Породи і кроси індиків. Породні групи цесарок. Японські перепели.
М`ясні голуби, страуси.
10. Оцінка інкубаційних якостей яєць. Розрахунок інкубаційних показників:
заплідненість і виводимість яєць, відсоток виходу молодняку.
11. Засвоєння методів контролю за станом повітря середовища тваринницьких
приміщень. Визначення показників мікроклімату в тваринницькому приміщенні.
Зоогігієнічна оцінка мікроклімату цього приміщення.
12. Визначення фізичних властивостей води. Визначення хімічних домішок у
водоймах і вододжерелах.
13. Відбір зразків кормів для дослідження в лабораторії. Санітарна оцінка
місць і умов зберігання кормів, підготовлених до згодовування. Ознайомлення з
отруйними і шкідливими рослинами, що ростуть у зоні розташування навчального
закладу.
14. Ознайомлення з плануванням території, обладнанням будівель різного
призначення, роботою вентиляційних споруд, способами видалення гною,
каналізаційними спорудами, захистом від занесення інфекцій, санітарним
режимом у конкретному господарстві.
15. Ознайомлення в конкретному господарстві із станом вигульних
майданчиків, телятників-профілакторію і доїльної установки. Перевірка санітарно

гігієнічного стану годівниць, автонапувалок у приміщеннях для утримання
лактуючих, сухостійних корів і ремонтного молодняку.
Обстеження родильного відділення і стану догляду за тільними і новотільними
коровами.
16. Ознайомлення в конкретному господарстві з технікою догляду за
поросятами-сисунами і відлученими поросятами.