Навчально-методитчний комплекс дисципліни "Патологічна анатомія і патологічна фізіологія сільськогосподарських тварин"

Викладач: Яценко В.М.

Відділення «Ветеринарно-технологічне»

Семестр: 4,5.

Освітньо-професійний ступінь: Фаховий молодший бакалавр

Кількість кредитів ЄКТС: 5

Всього годин – 150:

з них аудиторні години: 99 (69 год. лекцій, 30 год ЛПЗ),

години самостійного навчання: 51

Модулів: 4 Форма підсумкового контролю: залік, іспит

Загальний опис дисципліни.

Навчальна дисципліна “ Патологічна анатомія і патологічна фізіологія сільськогосподарських тварин” разом з іншими дисциплінами формує активний, комплексний і науково обґрунтований підхід фахівця ветеринарної медицини в набутті студентами теоретичних та практичних навичок розпізнавання хвороб тварин, постановки патологоанатомічного діагнозу .

Мета навчальної дисципліни – дати системні знання про загальні закономірності винекнення і розвиток різних патологічних процесів. Сприяти формуванню поняття складності і діалектики взаємовідношень шкідливих та захиснопристосувальних механізмів патологічних процесів.

Основним завданням дисципліни полягає у вивченні здобувачами освіти :

• загальнопатологічних процесів, їх етіології і патогенезу;
• зарфологічних проявів патології різних органів;
• етіології і патогенезу , неінфекційних, інфекційних та інвазійних хвороб, Їх клініко анатомічних форм, патоморфологічної характеристики.

Міждисциплінарні зв’язки: “Анатомія та фізіологія тварин”, “Хімія”, “Фармакологія з рецептурою”, “Епізоотологія з основами мікробіології”, “Внутрішні незаразні хвороби”, “Акушерство, гінекологія та штучне осіменіння сільськогосподарських тварин”, “Ветеринарна хірургія”, “Паразитологія та івазійні хвороби” «Ветеринарно санітарна експертиза» та ін.

Компетентнісний потенціал дисципліни

Спеціальні компетентності відповідно до освітньо-професійної програми

СК3 Здатність аналізувати дані анамнезу, епізоотичної ситуації, результатів клінічних і лабораторних досліджень з метою своєчасної діагностики хвороб різної етіології.

СК4. Здатність виконувати профілактичні ветеринарно-санітарні заходи, карантинування та своєчасну ізоляцію хворих і підозрілих на захворювання тварин з метою запобігання захворюванню та загибелі тварин.

СК6. Здатність застосовувати знання з біобезпеки, біоетики, благополуччя тварин у професійній діяльності.

СК 7. Здатність організувати роботу відповідно до вимог безпеки життєдіяльності й охорони праці під час фахової діяльності.

СК 9. Здатність проводити клінічні дослідження з метою формулювання висновків щодо стану тварин чи встановлення діагнозу.

СК13. Здатність поширювати ветеринарні знання серед населення й працівників тваринництва, господарств різних форм власності.

Наскрізні змістові лінії послідовно розкриваються у процесі навчання і корелюються з ключовими компетентностями

Змістова лінія «Екологічна безпека і сталий розвиток» реалізується на зразках, що дають змогу усвідомити причинно-наслідкові зв’язки у природі і її цілісність; важливість сталого (керованого) розвитку країни для майбутніх поколінь.

«Громадянська відповідальність» - реалізується усвідомлення відповідальності за результати навчання, які можуть у майбутньому вплинути на розвиток країни; сумлінне виконання завдань у команді; участь у захисті довкілля (тварин) і збереженні його для себе та майбутніх поколінь.

Змістова лінія «Здоров'я і безпека» торкається всіх тем програми. У результаті реалізації цієї змістової лінії дотримуються правила безпечного поводження з речовинами і матеріалами у лабораторії, побуті й довкіллі; усвідомлюються залежність здоров’я від використання лікарських речовин.

Змістова лінія «Підприємливість і фінансова грамотність» націлює на мобілізацію знань, практичного досвіду і ціннісних установок у ситуаціях вибору і прийняття рішень.

Реалізація змістових ліній не передбачає будь-якого розширення чи поглиблення навчального матеріалу, але потребує посилення уваги до певних його аспектів.

Як результат вивчення навчальної дисципліни студенти повинні знати:

• вчення про хворобу етіологію і патогенез;

- загальнопатологічні процеси, патологію органів і систем;

• патоморфологічну характеристику інфекційних та інвазійних хвороб тварин.

Як результат вивчення навчальної дисципліни студенти повинні вміти:

• проводити патофізіологічний експеремент;
• визначати функціональні і структурні зміни в органах;
• проводити розтин трупів;
• відбирати патологоанатомічний матеріал;
• оформляти документацію розтину.

Структура навчальної дисципліни є орієнтовною. Під час складання навчальної програми викладачі можуть вносити обґрунтовані зміни та доповнення в зміст навчального матеріалу та розподіл навчальних годин за темами в межах бюджетного часу, відведеного навчальним планом на вивчення дисципліни. Внесені зміни та доповнення мають бути обговорені на засіданні циклової комісії та затверджені заступником директора з навчальної роботи.

Теми лекцій.

Тема 1. Вступ. Вчення про хворобу, етіологія.

Тема 2 Вчення про патогенез.

• 3. Реактивність організму.

Тема 4. Розлади крові і лімфообігу та місткості тканинної рідини.

Тема 5. Некроз, атрофія.

Тема 6. Дистрофія

Тема 7. Гіпертрофія і регенерація

Тема 8. Смерть.

Тема 9. Запалення

Тема 10. Розлади теплорегуляції.

Тема 11. Пухлини

Тема 12. Вади розвитку.

Тема 13. Патологія серцево судинної системи.

Тема 14. Патологія органів дихання.

Тема 15. Патологія органів травлення.

Тема 16. Патологія печінки

Тема 17. Патологія сечостатевої системи.

Тема 18. Патологія ендокринної системи

Тема 19. Отруєння

Тема 20. Вивчення різних видів отруєння

Тема 21. Патоморфологія інфекційних хвороб.

Тема 22. Патоморфологія мікозів і мікотоксикозів.

Тема 23. Патоморфологія інвазійних хвороб.

Тема 24. Розтин трупів.

 

Теми практичних занять.

1. Вивчення загальної дії високої температури у теплокровних і холоднокровних тварин залежно від умов зовнішнього середовища.

Вивчення впливу зниженого атмосферного тиску, місцевої дії кислот і лугів на організм.

2. Відтворення артеріальної, венозної гіперемії та місцевої анемії на вусі кролика. Вивчення розладів кровообігу і місцевої тканинної рідини на трупному матеріалі і музейних препаратів.

3. Вивчення некрозів, атрофій за таблицями, малюнками, музейними препаратами.

4. Вивчення дистрофій за таблицями, малюнками, музейними препаратами, боєнськими конфіскатами.

5. Вивчення ознак смерті і посмертних змін під час розвитку трупів тварин.

6. Дослідження судинно- тканинних змін під час запалення (дослід Конгейма, дослід Данилевського).

7. Вивчення різних видів запалення за таблицями, малюнками, музейними препаратами. Вивчення запальних процесів в органах і тканинах на трупному матеріалі.

8. Вивчення різних пухлин за таблицями, слайдами, муляжами, макропрепаратами.

9. Вивчення різних видів захворювань органів дихання за макропрепаратами, на трупному матеріалі.

10. Вивчення різних видів захворювань органів травлення за мікропрепаратами, на трупному матеріалі.

11. Вивчення дії жовчі на кров поза організмом і на організм тварин (центральну нервову систему, тканини, органи). Вивчення захворювань печінки за макропрепаратами.

12. Вивчення захворювань сечостатевої системи за макропрепаратами, таблицями, плакатами.

13. Техніка безпеки, особиста гігієна, студентів під час вивчення різних видів інфекційних хвороб. Вивчення патологоанатомічних змін за різних інфекційних хворобах за таблицями, малюнками, макропрепаратами, трупному матеріалі.

14.Ознайомлення з інструментами, приладами та технічними прийомами розвитку порожнин, видалення і дослідження органів у різних видів тварин.

Взяття патологічного матеріалу для бактеріологічного, гістологічного і хімічного дослідження, пакування його для пересилки в лабораторію і одержання супровідної документації.

15. Розтин трупів і оформлення документації розтину.