Акушерство, гінекологія та біотехнології

Навчально-методичний комплекс дисципліни

Викладач: Ткачов В.В.

Відділення « Ветеринаринарна медицина»

Семестр: 5-7.

Освітньо-професійний ступінь: Фаховий молодший бакалавр

Кількість кредитів ЄКТС: 5

Всього годин – 150:

з них аудиторні години: 115 (57 год. лекцій, 54 год практичні),

години самостійного навчання: 35

Модулів: 8 Форма підсумкового контролю:заліки з модулів.

Загальний опис дисципліни.

Значне місце у формуванні фельдшера ветеринарної медицини займає дисципліна «Акушерство, гінекологія та біотехнологія».

Програмою дисципліни передбачено вивчення фізіології, патології статевих процесів, осіменіння тварин, запліднення, вагітності, родів і післяродового періоду, трансплантації ембріонів, прогнозування відтворної функції корів, отримання та збереження молодняку, молочної залози, а також профілактики неплідності. Навчальний матеріал необхідно пов’язувати з анатомією, фізіологією, зоогігієною, хірургією, внутрішніми незаразними хворобами та іншими дисциплінами ветеринарної медицини. Викладання матеріалу слід здійснювати керуючись Законом України « Про ветеринарну медицину» та іншими нормативно-правовими актами.

Викладач повинен застосовувати різноманітні сучасні форми і методи навчання, сприяти набуттю навичок самостійної роботи студентів.

Для кращого засвоєння навчального матеріалу необхідно використовувати сучасні технічні засоби навчання (комп’ютерну техніку, навчальні відеофільми), навчально-наочні посібники, (плакати, стенди, муляжі, таблиці, тощо).

Для перевірки засвоєння навчального матеріалу застосовувати тестові завдання, проблемі ситуації, модульний контроль, тощо.

Відповідно до програми, частина навчального матеріалу відводиться на самостійне вивчення. Теми та питання для самостійного вивчення студентами викладач визначає виходячи з важливості і складності матеріалу, доступності його для засвоєння, наявності матеріальної бази, наочних посібників, матеріалів методичного забезпечення.

На заняттях викладач повинен висвітлювати питання безпеки праці під час роботи з тваринами, особистої гігієни, охорони навколишнього середовища, професійної етики, культури поведінки, економічної ефективності методу лікування тварин, особливості ветеринарного обслуговування в господарствах різних форм власності і господарювання.

У результаті вивчення дисципліни студент повинен знати: анатомію і фізіологію статевої системи самок і самців, методи одержання сперми від плідників, розрідження та зберігання і транспортування сперми, а також техніку безпеки під час експлуатації кріогенного обладнання; способи штучного осіменіння самок сільськогосподарських тварин і прийоми підвищення їх заплідненості, основи трансплантації ембріонів, фізіологію і патологію вагітності, родів, діагностику вагітності, фізіологію і патологію післяродового періоду, правила рододопомога, прийом новонароджених та їх хвороби, анатомію, фізіологію та хвороби молочної залози, причини неплідності самок і методи їх ліквідації.

Уміти: готувати інструменти та посуд для одержання сперми, оцінювати, розріджувати і розфасовувати сперму; визначати тічку і охоту в самок, штучно їх осіменяти і заповнювати необхідну документацію; визначати вагітність, надавати допомогу під час нормальних і патологічних родів, патології вагітності та післяродового періоду, встановлювати діагноз, призначати і проводити лікувальні процедури, визначати причини захворювання молочної залози, неплідності сільськогосподарських тварин, проводити заходи попередження та їх ліквідації.

Викладач повинен постійно стежити за досягненням науки та розвитку ветеринарії, включаючи все нове у навчально-методичний комплекс дисципліни.

Тематичний план є орієнтовним.

Навчальний заклад має право вносити обґрунтовані зміни в послідовність вивчення матеріалу і розподіл навчальних годин за розділами у межах бюджету часу, відведеного на вивчення дисципліни.

Внесені в тематичний план зміни, повинні бути обговорені на засіданні предметної (циклової) комісії і затвердженні заступником директора з навчальної роботи.

Компетентнісний потенціал акушерства.

Спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами.

Уміння:

  • використовувати в мовленні терміни, поняття, номенклатуру;
  • формулювати відповідь на поставлене запитання;
  • описувати хід і умови проведення лабораторно-практичних занять ;
  • обговорювати результати дослідження і робити висновки;
  • складати усне і письмове повідомлення, виголошувати його.

Ставлення:

  • шанувати наукову українську мову;
  • критично ставитись до повідомлень фармакологічного змісту в медійному просторі;
  • популяризувати професійні знання.

Навчальні ресурси:

  • підручники і посібники, електронні освітні ресурси;

навчальні проекти та презентування їхніх результатів.

Спілкування іноземними мовами.

Уміння:

  • використовувати в мовленні терміни, поняття, номенклатуру;
  • формулювати відповідь на поставлене запитання;
  • описувати хід і умови проведення лабораторно-практичних занять ;
  • обговорювати результати дослідження і робити висновки;
  • складати усне і письмове повідомлення, виголошувати його.

Ставлення:

  • шанувати наукову українську мову;
  • критично ставитись до повідомлень фармакологічного змісту в медійному просторі;
  • популяризувати професійні знання.

Навчальні ресурси:

  • підручники і посібники, електронні освітні ресурси;

навчальні проекти та презентування їхніх результатів.

Математична.

Уміння:

- застосовувати математичні методи для розв‘язування завдань;

- використовувати логічне мислення, зокрема, для розв’язування розрахункових задач.

Ставлення: усвідомлювати необхідність математичних знань для розв’язування фармакологічних завдань.

Основні Компетентності у природничих науках і технологіях.

Уміння:

  • пояснювати природні явища, процеси в живих організмах на основі фармакологічних знань;
  • проводити досліди з речовинами з урахуванням їхніх фізико-хімічних властивостей;
  • виконувати експериментальні завдання і проекти, використовуючи знання з інших природничих предметів.

Ставлення:

  • усвідомлювати значення природничих наук для пізнання матеріального світу; внесок видатних учених у розвиток природничих наук;
  • оцінювати значення природничих наук і технологій для сталого розвитку суспільства.

Навчальні ресурси:

  • навчальне обладнання і матеріали, засоби унаочнення;
  • міжпредметні контекстні завдання;

інформаційні матеріали про сучасні досягнення науки і техніки.

Інформаційно-цифрова компетентність.

Уміння:

  • використовувати сучасні пристрої для пошуку інформації, її оброблення, збереження і передавання;

створювати інформаційні продукти.

Ставлення:

  • критично співставляти і оцінювати інформацію з різних інформаційних ресурсів;
  • дотримуватись авторського права, етичних принципів поводження з інформацією.

Навчальні ресурси:

електронні освітні ресурси (бази даних про речовини та їхні характеристики).

Уміння вчитися впродовж життя.

Уміння:

  • організовувати самоосвіту: визначати мету, планувати, добирати необхідні засоби;
  • виконувати навчальні проекти.

Ставлення:

  • цікавитися подіями в фармакологічній галузі;
  • прагнути самовдосконалення.

Навчальні ресурси:

  • медійні джерела, дидактичні засоби навчання.

Ініціативність і підприємливість.

Уміння:

  • залучати партнерів до виконання спільних проектів з фармакології;
  • виявляти здатність до роботи в команді, бути ініціативним, генерувати ідеї, брати відповідальність за прийняття рішень, вести діалог задля досягнення спільної мети під час виконання навчальних проектів.

Ставлення:

  • вірити в себе, у можливості команди і власні;
  • бути готовими до змін та інновацій.

Навчальні ресурси: зустрічі з успішними людьми.

Соціальна та громадянська компетентність.

Уміння:

- розуміти і виконувати встановлені державою закони і правила щодо збереження довкілля.

Основні компетентності у природничих науках і технологіях.

Уміння:

  • пояснювати природні явища, процеси в живих організмах на основі фармакологічних знань;
  • проводити досліди з речовинами з урахуванням їхніх фізико-хімічних властивостей;
  • виконувати експериментальні завдання і проекти, використовуючи знання з інших природничих предметів.

Ставлення:

  • усвідомлювати значення природничих наук для пізнання матеріального світу; внесок видатних учених у розвиток природничих наук;
  • оцінювати значення природничих наук і технологій для сталого розвитку суспільства.

Навчальні ресурси:

  • навчальне обладнання і матеріали, засоби унаочнення;
  • міжпредметні контекстні завдання;

інформаційні матеріали про сучасні досягнення науки і техніки.

Наскрізні змістові лінії послідовно розкриваються у процесі навчання і корелюються з ключовими компетентностями

Змістова лінія «Екологічна безпека і сталий розвиток» реалізується на зразках, що дають змогу усвідомити причинно-наслідкові зв’язки у природі і її цілісність; важливість сталого (керованого) розвитку країни для майбутніх поколінь.

«Громадянська відповідальність» - реалізується усвідомлення відповідальності за результати навчання, які можуть у майбутньому вплинути на розвиток країни; сумлінне виконання завдань у команді; участь у захисті довкілля (тварин) і збереженні його для себе та майбутніх поколінь.

Змістова лінія «Здоров'я і безпека» торкається всіх тем програми. У результаті реалізації цієї змістової лінії дотримуються правила безпечного поводження з речовинами і матеріалами у лабораторії, побуті й довкіллі; усвідомлюються залежність здоров’я від використання лікарських речовин.

Змістова лінія «Підприємливість і фінансова грамотність» націлює на мобілізацію знань, практичного досвіду і ціннісних установок у ситуаціях вибору і прийняття рішень.

Реалізація змістових ліній не передбачає будь-якого розширення чи поглиблення навчального матеріалу, але потребує посилення уваги до певних його аспектів.

Як результат вивчення навчальної дисципліни студенти повинні знати: •історію одомашнення та господарське і службове використання спеціалізованих порід собак і котів, утримання і годівлю;

•причини виникнення незаразних і заразних хвороб, механізми їх розвитку;

•захисні функції в організмі та методи їх стимуляції засобами терапії і біологічно активними фармакологічними препаратами; уміти:

•ретельно збирати анамнез;

•виконувати основні методи клінічного дослідження та спеціальні дослідження (електрокардіографію, комп’ютерну томографію, серологічні, біологічні, морфологічні та інші методи лабораторних досліджень);

•узагальнювати результати клінічних досліджень, ставити правильний діагноз;

•призначати комплексне лікування хворих собак і котів з застосуванням дієти, засобів етіотропної, стимулюючої та патогенетичної терапії;

•вести амбулаторний журнал та історію хвороби.

Структура навчальної дисципліни є орієнтовною. Під час складання навчальної програми викладачі можуть вносити обґрунтовані зміни та доповнення в зміст навчального матеріалу та розподіл навчальних годин за темами в межах бюджетного часу, відведеного навчальним планом на вивчення дисципліни. Внесені зміни та доповнення мають бути обговорені на засіданні циклової комісії та затверджені заступником директора з навчальної роботи.

Теми лекцій.

Лекція 1. Вступ.

Лекція 2. Статевий цикл і його видові особливості.

Лекція 3. Нейрогуморальна регуляція репродуктивної функції самок.

Лекція 4. Раціональне утримання, використання самців-плідників.

Лекція 5. Наукові та фізіологічні основи отримання сперми від плідників с/г тварин.

Лекція 6. Фізіологічні основи і практика одержання сперми за допомогою штучної вагіни.

Лекція 7. Будова підготовка і правила користування вагіною при одержанні сперми.

Лекція 8. Фізіологія і біохімія сперми.

Лекція 9. Дихання і гліколіз.

Лекція 10. Оцінка якості сперми.

Лекція 11. Технологія розрідження, зберігання, транспортування сперми.

Лекція 12. Теоретичні і практичні основи заморожування сперми

Лекція 13. Техніка штучного осіменіння самок і способи підвищення запліднення.

Лекція 14. Осіменіння корів та телиць.

Лекція 15. Трансплантація ембріонів.

Лекція 16. Організація штучного осіменіння.

Лекція 17. Запліднення. Вагітність.

Лекція 18. Фізіологія родів.

Лекція 19. Фізіологія післяродового періоду

Лекція 20. Патології вагітності. Аборти

Лекція 21. Патології родів.

Лекція 22. Патології післяродового періоду.

Лекція 23. Патології новонароджених тварин.

Лекція 24. Мастити.

Лекція 25. Клінічна форма маститів.

Лекція 26. Неплідність самок с/г тварин.

Лекція 27. Гінекологічні захворювання статевих органів самки (2години).

Теми семінарських занять.

Тема. 1 Порядок відкриття індивідуальних пунктів штучного осіменіння

Тема. 2 Годівля, догляд і утримання породіль.

Теми практичних занять.

Практична робота 1. Особливості анатомії і фізіології статевих органів самців і самок

Практична робота 2. Вивчення будови штучної вагіни та збирання її

Практична робота 3. Підготовка штучної вагіни для одержання сперми від бугая-плідника, барана, кнура, жеребця.

Практична робота 4. Визначення відсотка живих і мертвих, нормальних і патологічних форм сперміїв.

Практична робота 5. Вивчити вплив на спермії світла, низької та високої температур, води і різних розчинників.

Практична робота 6. Вивчення способів зберігання сперми, а також обладнання для тривалого зберігання сперми плідників

Практична робота 7. Освоєння техніки штучного осіменіння самок

Практична робота 8. Вивчення обліку, звітності та діючих інструкцій із штучного осіменіння сільськогосподарських тварнн

Практична робота 9. Вивчення будови навколоплідних оболонок і типи плацент в різних видів тварин.

Практична робота 10. Діагностика вагітності рефлексологічним і зовнішнім методами

Практична робота 11. Діагностика вагітності вагінальним і ректальним дослідженням тільності.

Практична робота 12. Ознайомлення з лабораторними і сонографічними методами визначення вагітності

Практична робота 13. Підготовка тварин до родів

Практична робота 14. Надання допомоги при нормальних родах

Практична робота 15. Ознайомлення з технікою сакрально-епідуральної анестезії

Практична робота 16. Накладання швів на вульву

Практична робота 17. Ознайомлення з акушерськими інструментами

Практична робота 18. Родова допомога при неправильних членорозміщеннях, позиціях, положеннях і передлежаннях плода

Практична робота 19. Лікування корів із затриманням посліду

Практична робота 20. Оволодіння методами лікування післяродового парезу

Практична робота 21. Вивчення лікувальних засобів, які застосовують у післяродовій патології і оволодіння прийомами їх застосування.

Практична робота 22. Дослідження тварин при хворобах молочної залози.

Практична робота 23. Дослідження субклінічних маститів у корів лабораторними методами.

Практична робота 24. Лікування корів, хворих на мастит. Вивчення лікарських засобів для лікування хвороб молочної залози

Практична робота 25. Акушерсько-гінекологічна диспансеризація. Складання заходів боротьби з неплідністю і яловістю

Практична робота 26. Методи діагностики гінекологічних захворювань

Практична робота 27. Методи терапії самок при гінекологічних захворюваннях.

Перелік тем для самостійного вивчення.

  1. Статеві органи самок. Статевий цикл, його стадії. Будова яйцеклітини, будова і функція сімяників, придаткові статеві залози. Калитка та її терморегулююча функція.
  2. Статева та фізіологічна зрілість у тварин різних видів. Вплив годівлі та утримання на статеве дозрівання
  3. Статеві органи самців. Сперміогенез. Статевий акт. Статеві рефлекси.
  4. Стимуляція і синхронізація статевої функції самок, корекція овуляції, лютеогенезу. Фізіологія осіменіння.
  5. Раціональне утримання і використання плем.плідників. Норми годівлі, утримання. Техніка безпеки при роботі із плідниками. Режими використання.
  6. Інші способи взяття сперми від плідників, їх переваги і недоліки
  7. Асептичний спосіб одержання сперми від плідників.
  8. Будова штучних вагін, підготовка штучних вагін для одержання сперми від плідників. Санітарно-гігієнічні вимоги до одержання сперми. Особливості і зовнішні ознаки еякуляції у плідників. Методи одержання сперми.
  9. Визначення концентрації сперміїв.
  10. Підрахунок патологічних форм сперміїв. Визначення відсотку живих сперміїв способом зажиттєвого фарбування.
  11. Визначення виживання, резистентності та прогнозу запліднювальної здатності сперміїв
  12. Значення і необхідність розрідження сперми, вимоги до розріджувачів. Способи зберігання сперми від плідників при температурі +2, +5 градусів.
  13. Причини загибелі сперміїв поза організмом.
  14. Кріогенне обладнання для зберігання сперми в рідкому азоті. Техніка безпеки під час роботи з кріогенним обладнанням.
  15. Термоси, посудини Дьюара та інші пристосування для зберігання і транспортування сперми яку зберігають при різних температурних режимах. Санітарно-гігієнічні вимоги до перевезення сперми.
  16. Способи упаковування і перевезення розрідженої сперми. Санітарно-гігієнічні умови при перевезенні сперми.
  17. Підготовка самок для осіменіння. Ветеринарно-санітарні правила штучного осіменіння с.г. тварин.
  18. Виявлення статевої охоти в самок. Оптимальний час і кратність осіменіння тварин.
  19. Кількість активних сперміїв у дозі та дози сперми необхідні для запліднення самок різних видів за штучного осіменіння. Способи осіменіння корів і телиць.
  20. Умови і фактори, що сприяють підвищенню заплідненості і багатоплідності самок.
  21. Підготовка і використання самців-пробників для виявлення статевої охоти
  22. Порядок відкриття племпідприємств та пунктів штучного осіменіння. Ветеринарно-санітарні вимоги до племпідприємств і пунктів штучного осіменіння.
  23. Організаційна структура племпідприємств і пунктів штучного осіменіння. Положення про плем. підприємства і пункти штучного осіменіння. Штат племпідприємств і пунктів штучного тосіменіння, обовязки персоналу
  24. Договір племпідприємств з колективними, фермерськими індивідуальними господарствами на проведення штучного осіменіння тварин.
  25. Документація з обліку контролю результатів штучного осіменіння, звітність, кращий досвід організації штучного осіменіння.
  26. Моторика матки. Рух і тривалість життя сперміїв і яйцеклітини.
  27. Вагітність. Зміни в організмі вагітних самок. Утримання вагітних самок.
  28. Критичні періоди розвитку ембріона і плода. Взаємозв’язок між матір’ю і плодом.
  29. Діагностика вагітності за допомогою сонографії.
  30. Годівля новонароджених і породіль. Догляд за ними.
  31. Організація рододопомоги. Зрілий плід.
  32. Родильні приміщення, організаційна робота родильного відділення
  33. Молочна залоза, молозиво. Годівля новонароджених і породіль.
  34. Позаматкова вагітність.Залежування перед родами.
  35. Водянка плодових оболонок.
  36. Набряк вагітних.
  37. Перекручування матки.
  38. План акушерського дослідження. Сухі роди, слабкі перейми і потуги.
  39. Звуження і спазми шийки матки. Вузькість тазу і родових шляхів.
  40. Фетотомія і показання до неї.
  41. Травми родових шляхів. Залежування після родів.
  42. Поїдання посліду і приплоду. Післяродова інфекція.
  43. Післяродова еклампсія. Післяродовий невроз.
  44. Профілактика хвороб післяродового періоду. Післяродова інфекція (септицемія, піємія, септікоємія.)
  45. Профілактика хвороб новонароджених тварин. Фізіологічні особливості новонароджених. Зовнішні і внутрішні фактори, що впливають на народження слабкого молодняку. Молозиво, його склад і важливість.
  46. Анатомія молочної залози. Фізіологія молочної залози. Догляд за вим’ям і доїння.
  47. Ускладнення та наслідки маститів.
  48. Функціональні розлади молочної залози. Агалактія, гіпогалактія.
  49. Хвороби і аномалії дійок. Захворювання шкіри вим’я.
  50. Плодючість і неплідність сільськогосподарських тварин. Малоплідність.
  51. Неплідність і яловість. Економічні збитки від неплідності.
  52. Неплідність самців-плідників..
  53. Гінекологічна диспансеризація. Клінічні дослідження неплідності корів.
  54. Стимулювання статевої функції тварин. Захворювання вульви і піхви.
  55. Андрологія- наука про патологію статевої функції самців.
  56. Методи стимуляції статевої функції при різних формах неплідності.
  57. Андрологічна диспансеризація.
  58. Німфоманія. Анафродизія.