Навчально-методичний комплекс дисципліни

Викладач :Присяжнюк І.А.

Відділення «Ветеринарно-технологічне»

Семестр: 1,2,3,4.

Освітньо-професійний ступінь: Фаховий молодший бакалавр.

Всього годин – 140:

З них аудиторні години: 140 (88-лекції; ЛПЗ -52)

Форма підсумкового контролю: іспит 

Загальний опис дисципліни

Українська мова як державотворчий чинник, засіб збереження культурного надбання українського народу, формування громадянина України й особистості учня є найважливішим шкільним предметом.

У контексті ключових підходів сучасної освіти (компетентінісний, особистісно орієнтований і діяльнісний) предмет «Українська мова» є засобом розвитку й соціалізації студентів , становлення їх як особистостей і громадян своєї країни. Здобуті у процесі навчання української мови знання, набуті вміння й навички мають бути опорою, яка дасть студентам змогу реалізувати себе в житті, стати носіями культури свого народу, ініціаторами відновлення й збереження найкращих культурних традицій свого народу.

Сучасне навчання є компетентнісним, а отже орієнтованим не на засвоєння визначеного обсягу знань, а передусім на пізнання життєвих реалій, у яких ці знання мають значення.

Мета - формування компетентного мовця, національно свідомої, духовно багатої мовної особистості.

• Виховання студента як компетентної мовної особистості, яка відзначається високою мовною культурою;
• Формування навичок комунікативно- виправданого користування засобами мови в різних життєвих ситуаціях з обов’язковим дотриманням мовних норм та мовленнєвого етикету;
• Вироблення вмінь за лексемами й граматичними формами пізнавати національне світосприйняття, ментальність рідного краю.

Завдання:

• формування ціннісного ставлення до української мови як державної мови України;
• формування предметної і ключових компетентностей;
• формування духовного світу учнів, цілісних світоглядних уявлень, системи загальнолюдських, національних, особистісних ціннісних орієнтирів;
• навчання засобами мови пізнавати світ, облаштовувати гармонійне співіснування в ньому, зберігати й передавати культурні набутки, виражати емоції й почуття, розв’язувати життєві проблеми;
• формування мовленнєвої культури, раціональної мовленнєвої поведінки;
• розвиток логічного і критичного мислення, творчої уяви;
• формування мовного смаку, мовного чуття і мовної стійкості, сприяння усвідомленню краси й естетики української мови.

Ключові компетентності - здатності, яких набуває кожен учень як суб’єкт навчально-виховного процесу для самовизначення, загального розвитку й самореалізації.

Компетентнісний потенціал дисципліни

1. Спілкування державною мовою - готовність (здатність) студентів засобами української мови успішно взаємодіяти у процесі розв'язання типових для віку життєвих проблем; сформоване ціннісне ставлення до мови свого народу, наявність досвіду послуговування державною мовою,

2. Спілкування Іноземними мовами - готовність (здатність) реалізовувати різноманітні комунікативні наміри у широкому діапазоні особистісних, соціальних і культурних контекстів,

3. Математична грамотність - спроможність особистості застосовувати математичні вміння в реальному житті, працювати з числовою інформацією.

4. Компетентності у природничих науках І технологіях - здатність орієнтуватися в інформаційному просторі, володіти й оперувати інформацією відповідно до потреб, застосовувати ЇКТ у навчанні й повсякденному житті, знаходити, опрацьовувати і систематизовувати інформацію); здатність бути відкритими до інновацій, реалізувати себе в мінливому технологічному, життєвому, навчальному й трудовому середовищі.

5, Інформаційно-комунікаційна компетентність - здатність (готовність) розуміти навколишнє інформаційне середовище, самостійно шукати, добирати й критично аналізувати необхідну інформацію, трансформувати, зберігати та транслювати її й діяти відповідно до своїх цілей і прийнятої в суспільстві комунікаційної етики.

6- Уміння вчитися протягом життя - здатність і внутрішня потреба самостійно здобувати знання і формувати вміння відповідно до поставлених цілей з метою самовдосконалення й самореалізації.

7. Соціальна і громадянська компетентності - усвідомлення громадянської повинності й відповідальності, здатність до реалізації громадянських прав і обов’язків,
8. Підприємницька компетентність - це інтегрована якість особистості, що базується на креативності, творчості, інноваційності, здатності до ризику, спроможності планувати, самоорганізовуватися й організовувати підприємницьку діяльність, утілювати ідеї у сферу економічного життя, розв’язувати конфліктні ситуації, приймати рішення, брати на себе відповідальність, формувати моделі поведінки, необхідні для успішного розв’язання нагальних виробничих проблем.
9. Загальнокультурна - здатність студента усвідомлено сприймати надбання культури як цінність, аналізувати й оцінювати досягнення національної та світової культури, орієнтуватися в культурному та духовному контексті сучасного суспільства, застосовувати традиційні для культури українського народу методи самовиховання,
10. Екологічна грамотність і здорове життя - здатність розумно й раціонально користуватися природними ресурсами, усвідомлене ставлення до ролі довкілля для життя й здоровя людини; готовність виявляти активну життєву позицію в питаннях захисту довкілля, дотримуватися здорового способу життя й пропагувати його.

З метою увиразнення ключових компетентностей уведено поняття наскрізних ліній: «Екологічна безпека і сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров'я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність».

Наскрізна лінія «Екологічна безпека і сталий розвиток» підсилює ключові компетентності, спрямовує діяльність викладача й студентів на формування соціальної активності... відповідальності й екологічної свідомості, усвідомлення ідеї сталого розвитку як нового типу еколого-економічного зростання, що задовольняє потреби всіх членів суспільства за умови збереження й поетапного відновлення природного середовища, готовності брати участь у розв’язанні питань довкілля та розвитку суспільства; конкретизує роботу зі збереження й захисту довкілля.

Наскрізна лінія «Г ромадянська відповідальність» забезпечує розвиток соціальної й громадянської компетентностей, розкриває суть поняття «відповідальний громадянин», визначає вектори його діяльності.

Реалізації здоров’язбережувальної ключової компетентності сприяє наскрізна лінія «Здоров’я і безпека» , орієнтуючи на формування студента як духовно, емоційно, соціально й фізично повноцінного громадянина, що дотримується здорового способу життя, активно долучається до облаштування безпечного для життя й діяльності середовища.

Метою наскрізної лінії «Підприємливість і фінансова грамотність» є навчання молодшого покоління українців ощадливості, раціонального використання коштів, планування витрат, стимулювання лідерських ініціатив, прагнення успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі.

Очікувані результати навчання з дисципліни:

студент повинен знати:

• стилістику мови (практичну) і стилістику мовлення

(функціональну), стилістичні засоби фонетики і лексики, фразеології і словотвору;

• мовлення правильне і комунікативно доцільне,дотримання норм української літературної мови;
• значення вивчених термінів , їх зв'язок і роль в обгрунтуванні понять «стилістика», і «культура мовлення»;
• особливості усного і писемного мовлення: монологічного І діалогічного, контактного і дискантного;
• рівні мовної системи;
• відомості про риторику як науку І мистецтво, роль риторики в житті суспільства й окремої людини.

вміти:

• самостійно досягати комунікативної мети;
• будувати висловлювання певного обсягу,добираючи і впорядковуючи необхідний для реалізації задуму матеріал;
• визначати стилістичні функції в тексті звуків мови, значущих частин слова, словосполучень, речень;
• володіти нормами української літературної вимови,орфографічними нормами, стилістичними засобами фонетики;
• визначати орфограми в значущих часинах слова;
• визначати засоби творення слів,стилістичні засоби словотвору;
• доречно використовувати в мовленні лексичні одиниці: професійні слова,терміни, власне українську лексику, синоніми як засоби урізноманітнення й увиразнення мовлення, фразеологізми в професійному мовленні;
• визначати стилістичні функції лексичних і фразеологічних одиниць.
•  

Назви змістових модулів і тем

Модуль № І .Поняття норми в сучасній українській мові

1. Лексикографія. Сучасні лексикографічні джерела: словники, довідкова література(у числі на електронних носіях).

2. Нормативне й ненормативне мовлення. Типи норм.

 

4. Слова власне українські й запозичені. Виправдані й небажані запозичення.

5. Лексичні й фразеологічні синоніми , антоніми. Синонімічне багатство української мови.

 

Найпоширеніші випадки порушення лексичної норми. Кальки з інших мов, недоречне вживання українських слів у невластивому їм значенні.

7. Основні групи фразеологізмів, багатозначність, синонімія й антонімія фразеологізмів. Утвердження лексичної норми в словниках української мови (повторення й узагальнення)

8. Практична риторика. Роль риторики в сучасному світі. Мовленнєва ситуація, її елементи (адресат, аудиторія, предмет мовлення, умови успішного спілкування. Риси співрозмовника. Вимоги до оратора. Аудиторія(види слухання, контакт з аудиторією, налагодження контакту).

 

Орфоепічна норма

9. Орфоепічна помилка. Орфоепічний словник. Поняття милозвучності. Чергування у\в, і\й як засіб милозвучності. Основні правила вимови голосних та приголосних звуків.

10. Наголос. Основні правила наголошування слів в українській мові. Нормативний наголос. Словорозрізнювальний наголос. Діалектний наголос. Наголос. Складні випадки наголошування слів.

 

Орфографічна норма

11. Орфограма. Орфографічна помилка. Принципи української орфографії.

12. Ненаголошені Е, И в корені слова.

13. Апостроф.Позначення м’якості приголосних.

 

14. Чергування голосних.

приголосних.

16. Правопис префіксів та суфіксів.

17. Уживання великої літери.

18. Правила перенесення слів із рядка в рядок.

19. Написання складних слів разом, окремо, з дефісом.

20. Написання слів іншомовного походження. Правило “дев’ятки”.

21. Складні випадки написання прізвищ.

22. Складні випадки написання географічних назв.

 

Правила графічного скорочення слів.

24. Написання не, ні з різними частинами мови

 

Морфологічна норма

 

Іменник. Рід іменника(узгодження з іншими частинами мови).Паралельні родові форми іменника.

26. Іменники спільного та подвійного роду.

27. Закінчення іменників І відміни в орудному відмінку.

28. Закінчення іменників чоловічого роду II відміни в родовому відмінку. Паралельні закінчення іменників.

29. Закінчення іменників III відміни.

30. Закінчення іменників четвертої відміни.

31. Особливості кличного відмінка.

32. Творення й відмінювання чоловічих та жіночих імен по батькові.

33. Практична риторика. Суперечка як вид комунікації, її різновиди. Правила ведення суперечки. Аргументи та докази. Полемічні прийоми.

34. Розвиток зв’язного мовлення.

Мовна стійкість як ключова риса національномовної особистості

35. Поняття мовної стійкості. Джерела , що живлять мовну стійкість.

 

Риторичні фігури (антитеза, градація, повторення, риторичне запитання, звернення, порівняння)

Морфологічна норма

37. Прикметник. Відмінкові закінчення прикметників вищий та найвищий ступені порівняння прикметників. Синонімічні способи вираження різного ступеня ознаки, використання прислівників дуже, вельми, вкрай, вельми, занадто, трохи,дещо та ін., вживання прикметникових суфіксів і префіксів зі значенням суб’єктивної оцінки( величезний, манюсінький, тонкуватий та ін.)

38. Прислівник. Ступені порівняння. Прикметники, що перейшли в іменники.

 

39. Числівник. Складні випадки узгодження й відмінювання числівників.

Активні й пасивні дієприкметники.

41. Розвиток мовлення. Докладний переказ тексту з творчим завданням.

 

Синтаксична норма

42. Поняття синтаксичної норми. Синтаксична помилка. Складні випадки синтаксичного узгодження. Складні випадки синтаксичного керування.

43. Словосполучення з прийменниками: по, в(у), при, за , із-за. Вживання похідних сполучників.

Варіанти граматичного зв’язку підмета і присудка.

44. Пасивні конструкції з дієсловами на -с. Синтаксичні конструкції з формою на -но, -то.

45. Прості ускладнені речення. Правила побудови складних речень. Логічні помилки в складних реченнях.

Пунктуаційна норма

 

46. Пунктуаційна помилка. Тире між підметом і присудком у простому реченні.

47. Розділові знаки у простих реченнях, ускладнених: -звертаннями;

 

-однорідними членами реченнями.

вставними словами і реченнями.

49. Кома в складному реченні. Крапка з комою у складному реченні. Двокрапка в складному реченні.

50. Пряма мова. Розділові знаки при прямій мові.

 

Стилістична норма

51. Стилістична помилка. Стилістичне використання багатозначних слів і омонімів, синонімів, антонімів і паронімів. Стилістичні особливості слів іншомовного походження .

52. Стилістичне забарвлення лексики. Книжна й розмовна лексика. Оцінна лексика.

53. Стилістична роль неологізмів і застарілої лексики. Стилістичне забарвлення фразеологізмів їх виражальна можливість.

54. Стилістичні особливості засобів словотвору. Стилістичні особливості частин мови. Вимоги до вживання синтаксичних одиниць у різних стилях.

55. Практична риторика. Інформаційні жанри( представлення. Пояснення, інструкція, повідомлення). Діалогічні жанри (бесіда,телефонна розмова, листування). Оцінювальні жанри (похвала, осуд, рецензія, характеристика). Етикетні жанри (привітання. Вибачення).

56. Студентський проект.

57. Повторення вивченого. Підготовка до контрольної роботи.

58. Розвиток мовлення. Написання власного висловлювання на довільну тему.

 

Теми практичних занять

1. Практична риторика. Роль риторики в сучасному світі. Мовленнєва ситуація , її елементи (адресат, аудиторія, предмет мовлення, умови успішного спілкування). Риси співрозмовника. Вимоги до оратора.

2. Залік.

3. Ненаголошені Е, И в коренях слів.

4. Позначення м’якості приголосних.

5. Чергування приголосних в українській мові. Зміни приголосних при збігові їх у процесі словотворення.

6. Контрольна робота. Залік.

7. Правопис префіксів та суфіксів.

8. Написання складних слів разом , окремо, через дефіс.

9. Залік.

10. Практична риторика. Суперечка к вид комунікації, її різновиди. Правила ведення суперечки. Аргументи та докази. Полемічні прийоми.

11. Розвиток зв’язного мовлення. Написання ессе. Правила та вимоги.

12. Контрольна робота. Залік.

13. Практична риторика. Засоби мовного вираження промови. Метафора, метонімія, їхня роль у мовленні. Риторичні фігури (антитеза, градація, повторення, риторичне запитання, звернення, порівняння).

14. Прикметник. Відмінкові закінчення прикметників . Вищий та найвищий ступені порівняння прикметників. Способи їх творення.

15. Числівник. Складні випадки узгодження й відмінювання числівників.

16. Дієслово. Дієслівні форми. Складні випадки словозміни дієслів. Паралельні форми наказового способу дієслів. Активні й пасивні дієприкметники.

17. Розвиток мовлення. Докладний переказ тексту з творчим завданням..

18. Залік.

19. Кома в складному реченні. Крапка з комою в складному реченні. Двокрапка в складному реченні.

20. Пряма мова . Розділові знаки при прямій мові.

21. Залік.

22. Практична риторика. Інформаційні жанри (представлення, пояснення, інструкція, повідомлення). Діалогічні жанри (бесіда, телефонна розмова, листування). Оцінювальні жанри ( похвала, осуд, рецензія, характеристика). Етикетні жанри ( привітання, вибачення).

23. Студентський прєкт.

24. Повторення вивченого матеріалу. Підготовка до контрольної роботи.

25. Розвиток мовлення. Написання власного висловлювання на довільну тему.

26. Залік. Контрольна робота