Основи генетики та селекції сільськогосподарських тварин

Навчально-методичний комплекс дисципліни

Викладач: Семенюта Н.М.

Відділення «Ветеринарно-технологічне»

Семестр: 3-4

Освітньо-професійний ступінь: Фаховий молодший бакалавр.

Кількість кредитів ЄКТС: 3

Всього годин – 90:

з них аудиторних: 68 (38 год. лекції, 30год. ЛПЗ)

години самостійного навчання: 22

Модулів: 4. Форма підсумкового контролю: диференційований залік.

Загальний опис дисципліни.

Навчальна дисципліна «Основи генетики і селекції сільськогосподарських тварин» разом з іншими дисциплінами формує активний, комплексний і науково-обгрунтований підхід фахівців з технології виробництва і переробки продукції тваринництва в набутті студентами теоретичних та практичних навичок селекції в тваринництві – діяльності з покращення племінних і продуктивних якостей тварин і птахів. Головним джерелом виробництва продуктів харчування в сучасному світі є розмноження живих істот, удосконаленням яких займається селекція. Теоретичну базу складають генетика, еволюційне вчення, біотехнологія, інформаційні технології.

Мета навчальної дисципліни – формування в студентів професійного мислення і активного, творчого підходу під час вирішення практичних питань у галузі тваринництва.

Основним завданням дисципліни є навчити студентів досягнень загальної генетики с/г тварин (цитологічні та молекулярні основи спадковості, закономірності) успадкування ознак під час статевого розмноження, хромосомна теорія спадковості, генетика статі, особливості успадкування контрольованих ознак повно і неповно зчепленими генами, механізм зміни гена, мінливість і селекційний процес, використання статевих параметрів у племінній роботі, практичне використання досягнень імуногенетики в тваринництві, досягнення генної інженерії на молекулярному і клітинному рівні, біотехнологія, а також генетичних основ селекції тварин.

Міждисциплінарні зв’язки: «Анатомія і фізіологія с/г тварин», «Мікробіологія», «Розведення с/г тварин», «Технологія відтворення с/г тварин».

Компетентнісний потенціал дисципліни

Спеціальні компетентності відповідно до освітньо-професійної програми

СК 1 Здатність до застосування знань з морфологічних і фізіологічних особливостей с/г тварин.

СК 3 Здатність до застосування прийомів та методів розведення сільськогосподарських тварин.

СК 4 Здатність використовувати методи та технології відтворення с/г тварин.

СК 7 Здатність проводити заходи щодо захисту здоров’я та забезпечення благополуччя с/г тварин.

СК 13 Здатність використовувати професійні знання та навички з технології виробництва продукції тваринництва.

Наскрізні змістові лінії послідовно розкриваються у процесі навчання і корелюються з ключовими компетентностями.

Змістова лінія «Екологічна безпека і сталий розвиток» реалізується на зразках, що дають змогу усвідомити причинно-наслідкові зв’язки у природі і її цілісність; важливість сталого (керованого) розвитку країни для майбутніх поколінь.

«Громадянська відповідальність» - реалізується усвідомлення відповідальності за результати навчання, які можуть у майбутньому вплинути на розвиток країни; сумлінне виконання завдань у команді; участь у захисті довкілля (тварин) і збереженні його для себе та майбутніх поколінь.

Змістова лінія «Здоров’я і безпека» торкається всіх тем програми. У результаті реалізації цієї змістової лінії дотримуються правила безпечного поводження з речовинами і матеріалами у лабораторії, побуті й довкіллі; усвідомлюються залежність здоров’я від використання лікарських речовин.

Змістова лінія «Підприємливість і фінансова грамотність» націлює на мобілізацію знань, практичного досвіду і ціннісних установок у ситуаціях вибору і прийняття рішень.

Реалізація змістових ліній не передбачає будь-якого розширення чи поглиблення навчального матеріалу, але потребує посилення уваги до певних його аспектів.

Як результат вивчення навчальної дисципліни студенти повинні знати:

  • цитологічні і молекулярні основи спадковості;
  • закономірності успадкування ознак під час статевого розмноження;
  • хромосомну теорію спадковості, генетику статі;
  • форми спадковості і мінливості;
  • використання імуногенетики та біотехнології в тваринництві;
  • основи селекції сільськогосподарських тварин.

уміти:

  • складати схеми і пояснювати процеси, що відбуваються при поділі соматичних і статевих клітин;
  • розв’язувати елементарні задачі з генетичного аналізу;
  • обчислювати статистичні показники мінливості;
  • розраховувати частоти генотипів, фенотипів, алелей, селекційний ефект, коефіцієнт гомозиготності, ефект гетерозису.

Теми лекцій.

  1. Вступ. Цитологічні основи спадковості.
  2. Клітина як матеріальна основа спадковості.
  3. Біогенетика клітин – амітоз, мітоз, мейоз.
  4. Нуклеїнові кислоти.
  5. Генетичний код та його властивості.
  6. Значення робіт Г.Менделя для розвитку генетики.
  7. Основні положення хромосомної теорії спадковості.
  8. Значення статевих хромосом у визначенні статі.
  9. Фактори, що спричиняють мінливість організму.
  10. Поняття про мутації.
  11. Біометрія та її значення у вивченні мінливості і спадковості.
  12. Поняття про імуногенетику.
  13. Імуногенетична несумісність.
  14. Генетика та еволюція.
  15. Генетика та екологія.
  16. Генетика популяцій.
  17. Селекція тварин як наука.
  18. Інбридинг у селекції.
  19. Генотип, фенотип, середовище.

Теми практичних занять

  1. Вивчення будови клітини.
  2. Складання схем і пояснення процесів, які відбуваються при поділі соматичних і статевих клітин.
  3. Вивчення генетичного коду.
  4. Розв’язування задач генетичного аналізу з моногібридного схрещування.
  5. Розв’язування задач генетичного аналізу з дигібридного схрещування.
  6. Ознайомлення з особливостями успадкування ознак під час зчеплення та кросинговеру.
  7. Вивчення генетичних карт хромосом.
  8. Визначення коефіцієнта кореляції.
  9. Обчислення критерію відповідності.
  10. Розв’язування елементарних задач з імуногенетики.
  11. Вивчення групи крові на генетичній системі.
  12. Розрахунок частот генотипів, фенотипів, алелей.
  13. Розрахувати селекційний ефект, коефіцієнт гомозиготності і ефект гетерозису.

Теми лабораторних занять

  1. Побудова варіаційного ряду.
  2. Визначення лімітів стандартного відхилення. Аналіз статистичних параметрів.