Навчально-методичний комплекс дисципліни

Викладач Литвиненко Л.М.

Відділення «Ветеринарно-технологічне»

Освітньо-професійний ступінь:Фаховий молодший бакалавр

Кількість кредитів ЄКТС :3

Всього годин: 90

З них аудиторні : 45 ( лекцій 45) самостійна робота45 год.

Модулів :8 Форма підсумкового контролю : залік

Опис навчальної дисципліни

Дисципліна «Латинська мова» входить до складу нормативних дисциплін усіх медичних та ветеринарних навчальних закладів, оскільки є загальноприйнятою у світі мовою лікарських рецептів. Знання цієї мови цієї мови полегшує розуміння та засвоєння наукової медично-ветеринарної термінології, яка формувалася впродовж століть на базі латинських і латинізованих старогрецьких слів Мета: засвоєння наукової ветеринарної термінології для розуміння та застосування в практичній діяльності

Завдання: під час вивчення навчальної дисципліни «Латинська мова» передбачено одержання студентами фундаментальних знань з фонетики, основних розділів морфології, словотворення і деяких елементів синтаксису, потрібних для правильного розуміння та застосування латинської ветеринарної термінології в практичній діяльності

У процесі вивчення латинської мови студенти повинні правильно читати і писати ветеринарні терміни, вміти користуватися словником, перекладати українською мовою прості латинські фрази і рецептурні терміни, засвоїти не менше 320 латинських слів у необхідних граматичних формах.

Лексичний матеріал повинен базуватися на анатомічній, клінічній та фармацевтичній лексиці. У перелік слів для запам’ятовування потрібно включати назви домашніх тварин і птиці, паразитичних комах і гельмінтів, назви деяких заразних і незаразних захворювань та їх ознак, назви лікарських рослин, частини рослин, назви частин тіла тварин, а також слова загального вжитку на зразок – мир, батьківщина, народ тощо.

Компетентнісний потенціал дисципліни

Спеціальні компетентності відповідно до освітньо-професійної програми

СК 5. Здатність здійснювати облік ветеринарних препаратів, засобів та іншого ветеринарного майна, забезпечувати їх збереження, раціональне використання

СК13. Здатність здійснювати пропаганду ветеринарних знань серед населення й працівників тваринництва, господарств різних форм власності.

СК14. Здатність здійснювати планування професійної діяльності та оформлення звітної, облікової і довідкової документації

Наскрізні змістовні лінії послідовно розкриваються у процесі навчання і корелюються з ключовими компетентностями .

«Спілкування іноземними мовами»

Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування.

Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов.

«Уміння вчитися впродовж життя»

Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість.

Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності.

«Ініціативність і підприємливість»

Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання.

Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших.

Реалізація змістовних ліній не передбачає будь- якого розширення чи поглиблення навчального матеріалу, але потребує уваги до певних його аспектів

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні знати:

• Фонотеку;
• Основні розділи морфології;
• Словотворення, деякі елементи синтаксису;
• Структуру рецепту, основні рецептурні скорочення, правила виписування рецептів;
• Назви лікарських рослин та їх частин, що найчастіше зустрічаються в рецептах, найбільш вживані рецептурні терміни;
• Найвизначніші афоризми, приказки, крилаті вислови;

вміти:

• використовувати набуті знання у професійній діяльності, користуватись латинським словником;
• виписувати рецепти;

користуватися латинською термінологією

Структура навчальної дисципліни є орієнтовною. Під час складання навчальної програми викладачі можуть вносити обґрунтовані зміни та доповнення в зміст навчального матеріалу та розподіл навчальних годин за темами в межах бюджетного часу, відведеного навчальним планом на вивчення дисциплін. Внесені зміни та доповнення мають бути обговорені на засіданні циклової комісії та затверджені заступником директора з навчальної роботи.

Теми лекцій

1. Вступ. Латинська мова у контексті всесвітньої історії. Предмет і завдання латинської мови, зв’язок з іншими науками. Роль латинської мови у формуванні біологічної, медичної та ветеринарної термінології.

2.Фонетика. Латинський алфавіт. Класифікація літер. Голосні. Сполучення голосних. Приголосні літери. Літеросполука.

3. Поділ слова на склади. Довгота та короткість складу. Правила постановки наголосу.

4. Дієслово. Граматичні категорії дієслова. Форма запису дієслів у словнику. Основні форми дієслова. Основа дієслова. Визначення дієвідміни за неозначеною формою.

5. Відмінювання дієслів у теперішньому часі дійсного способу активного стану. Наказовий спосіб дієслова

6. Вживання наказової форми дієслів у рецептах. Терміноелементи -tom(ia), e-(ex), ec-, retro. Допоміжне дієслово зв’язка «бути» Найуживаніші префікси дієслів. Залік.

7. Іменник. Граматичні категорії іменника. Форми запису іменників у словник. Визначення відміни іменників за закінченням родового відмінка однини і множини. Основа іменників. Перша відміна іменників.

8 Друга відміна іменників. Короткі відомості про написання рецепта.

9. Третя відміна іменників, рід, словникова форма, визначення основи та відмінкові закінчення. Три типи відмінювання.

10. Четверта відміна іменників. Рід, основа,відмінкові закінчення називного і родового відмінків.

11.П’ята відміна іменників. Іменники четвертої і п’ятої відмін у ветеринарних термінах і рецептах. Словотвір. Порядок слів у реченні.

12.Рецептура. Структура і правила виписування рецепта. .Основні рецептурні скорочення. Додаткові написи в рецептах

13.Зразки виписування рецептів на основі лікарські форми. Залік.

14.Прикметник. Загальні відомості про прикметник. Прикметники першої та другої відмін. Їх словникова форма. Узгодження іменників 1 та 11 відмін з іменниками, відмінювання цих узгоджень у називному та родовому відмінках.

15. Прикметники третьої відміни, їх словникова форма. Узгодження прикметників 111 відміни з іменниками та відмінювання цих узгоджену називному та родовому відмінках.

16.Степені порівняння прикметників. Особливості утворення ступенів порівняння прикметників. Найбільш вживані терміноелементи. Суфікси та префікси прикметників. Деякі відомості про написання рецептів.

17.Прислівник. Утворення прислівників з прикметників. Прислівники, які найчастіше вживаються у рецептурі. Словотворення. Грецькі дублети прислівників. Степені порівняння прислівників.

18.Числівник. Кількісні та порядкові числівники від 1-15, та 20,50, 100, 1000. Римські цифри в рецептах. Узгодження кількісних числівників з іменником. Числівники в рецептах.

19. Вживання сполучників у рецептах.

20.Прийменники ,які найчастіше вживають у ветеринарній термінології, рецептах і вимагають знахідного чи орудного відмінків.

21.Вживання займенників у рецептурі.

22.Елементи синтаксису. Порядок слів у реченні.