Анатомія і фізіологія сільськогосподарських тварин 211 "Ветеринарна медицина"

Навчально-методичний комплекс

Викладач: Хоміч Н.В.

Відділення «Ветеринарно-технологічне»

Семестр: 3-4.

Освітньо-професійний ступінь: Фаховий молодший бакалавр

Кількість кредитів ЄКТС: -7

Всього годин – 210:

з них аудиторні години: 154 (80 год. лекцій, 34 год ЛЗ, 50 год ПЗ),

години самостійного навчання: 46

Модулів: 10 Форма підсумкового контролю: іспит

Загальний опис дисципліни.

Предметом навчальної дисципліни “Анатомія і фізіологія сільськогоспо­дарських тварин” є вивчення будови організму тварин, особливостей окремих органів різних видів тварин та фізіологічних процесів, що відбуваються.

Методи вивчення будови тіла: звичайне та тонке препарування з вико­ристанням різних ріжучих та фіксуючих інструментів, поперечні і повздовжні розрізи окремих частин тіла і органів трупів.

Для вивчення топографії і взаєморозміщення частин тіла, для проекції внутрішніх органів, магістральних судин і нервів, на шкірні покриви використовують живі об’єкти, на яких багато деталей вивчають оглядом, перкусією, пальпацією та аускультацією.

Міждисциплінарні зв’язки: “Патологічна фізіологія та патологічна анатомія сільськогосподарських тварин”, “Латинська мова”, “Біологія”, “Тваринництво, зоогігієна та ветеринарна санітарія”, “Внутрішні незаразні хвороби”, “Епізоотологія з мікробіологією”, “Паразитологія та інвазійні хвороби сільськогосподарських тварин”.

Мета викладання навчальної дисципліни – формування у майбутніх спеціалістів сучасної системи теоретичних знань і набуття практичних навичок щодо будови організму тварин.

Основні завдання вивчення дисципліни:

  • надати фундаментальні знання з будови тіла тварини та фізіологічних процесів, що відбуваються;
  • сприяти підготовці фахівців, покликаних вирішувати всі завдання щодо обслуговування тварин, підвищення їх продуктивності, попередження захворювань, проведення діагностичних та лікувальних заходів, здійснення ветеринарно-санітарної та судової експертиз.

 

Компетентнісний потенціал дисципліни

Спеціальні компетентності відповідно до освітньо-професійної програми

СК3 Здатність аналізувати дані анамнезу, епізоотичної ситуації, результатів клінічних і лабораторних досліджень з метою своєчасної діагностики хвороб різної етіології.

СК 4. Здатність виконувати профілактичні ветеринарно-санітарні заходи, карантинування та своєчасну ізоляцію хворих і підозрілих на захворювання тварин з метою запобігання захворюванню та загибелі тварин.

СК 6. Здатність застосовувати знання з біобезпеки, біоетики, благополуччя тварин у професійній діяльності.

СК 7. Здатність організувати роботу відповідно до вимог безпеки життєдіяльності й охорони праці під час фахової діяльності.

СК 9. Здатність проводити клінічні дослідження з метою формулювання висновків щодо стану тварин чи встановлення діагнозу.

СК12. Здатність надавати оперативну допомогу, здійснювати профілактику травматизму тварин та забезпечувати заходи щодо отримання здорового поголів'я.

СК13. Здатність поширювати ветеринарні знання серед населення й працівників тваринництва, господарств різних форм власності.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні знати:

  • будову, топографію, функції і систем органів та організму тварин;
  • порівняльно-анатомічні та вікові особливості, фізіологічні константи для різних видів тварин;
  • загальні фізіологічні та біологічні поняття, фізіологічні процеси, що відбуваються в організмі, та вплив на них факторів зовнішнього середовища;

уміти:

  • користуватися мікроскопом;
  • схематично замальовувати гістопрепарати, малюнки;
  • володіти технікою препарування м’язів, судин, нервів та ін.;
  • визначати на тваринах положення кісток у скелеті, топографію внутрішніх органів;
  • вимірювати температуру, тиск крові, підраховувати пульс;
  • дотримуватись правил техніки безпеки і особистої гігієни під час роботи з тваринами та трупним матеріалом під час лабораторних досліджень.

 

Теми практичних занять.

  1. Вивчення будови скелета.
  2. Вивчення окремих кісток тулуба голови, передньої і задньої кінцівок, їх положення в скелеті.
  3. Особливості будови кісток скелета в різних тварин.
  4. Вивчення і препарування з’єднань кісток тулуба, голови, кінцівок.
  5. Вивчення топографії кісток та суглобів на живих тваринах.
  6. Вивчення і препарування допоміжних органів м’язів (сухожилків, слизових, синовіальних сумок, синовіальних піхв).
  7. Вивчення і препарування мускулів тулуба, голови, м’язів, що діють на суглоби передніх і задніх кінцівок.
  8. Вивчення топографії поверхневих м’язів на живих тваринах.
  9. Вивчення на вологих та сухих препаратах шкіри і похідних шкіри: волосся, копита, ратиці, вим’я корови, роги.
  10. Вивчення будови шкіри, вим’я, копит, ратиць, рогів, волосяного покриву на живих тваринах.
  11. Вивчення будови органів травлення та їх особливості в різних тварин.
  12. Дотримання правил техніки безпеки та особистої гігієни під час дослідження органів травлення.
  13. Вивчення на боєнському матеріалі, вологих і сухих препаратах, муляжах, таблицях, малюнках будови органів дихання.
  14. Вивчення топографії органів дихання на живих тваринах із дотриманням техніки безпеки.
  15. Вивчення будови органів розмноження самців і самок
  16. Вивчення топографії сечостатевого апарату в різних тварин (оглядом, вагінально, ректально).
  17. Вивчення і препарування серця, основних кровоносних судин, лімфовузлів, селезінки
  18. Вивчення на макропрепаратах, муляжах, вологих препаратах будови головного, спинного мозку, основних нервових сплетень, симпатичного стовбура, блукаючого нерва.
  19. Вивчення будови та топографії органа зору, нюху, смакових аналізаторів із використовуванням навчальних відеофільмів і живих тварин.
  20. Вивчення на макропрепаратах, скелетах, муляжах, таблицях, малюнках особливостей будови систем органів птиці. Виготовлення препаратів птиці.
  21. Спостереження за прийомом корму і води тваринами, пережовуванням і жуйними періодами, дослідження моторики передшлунків.
  22. Прослуховування тонів серця в тварин. Дослідження пульсу. Вимірювання тиску крові.
  23. Визначення числа дихальних рухів і типу дихання. Аускультація і перкусія легень з використанням інструментів.
  24. Вимірювання температури тіла в тварин. Порівняння результатів дослідження, отриманих під час використання різних методик.
  25. Дослідження рефлексів у тварин.Рефлекси вегетативної нервової системи. Гальмування рефлексів у коня.

Лабораторні заняття.

  1. Вивчення будови мікроскопа. Вивчення правил роботи з мікроскопом.
  2. Вивчення будови статевих клітин.
  3. Вивчення гістологічної будови кістки на поздовжньому та поперечному розрізі.
  4. Вивчення гістологічної будови м’яза та допоміжних органів м’язів.
  5. Вивчення і схематичне замалювання гістологічних препаратів органів травлення.
  6. Вивчення гістологічної будови органів сечовиділення: нирок, сечового міхура та замальовування гістологічних препаратів.
  7. Вивчення гістологічної будови серця, кровоносних судин, лімфовузлів, селезінки, загрудинної залози.
  8. Вивчення гістологічної будови головного, спинного мозку, органів чуттів та замальовування гістологічних препаратів.
  9. Вивчення гістологічної будови залоз внутрішньої секреції та замальовування гістологічних препаратів.
  10. Вивчення травних властивостей слини. Вплив шлункового соку на білки. Дія жовчі на жири.
  11. Гемоліз крові, визначення осмотичної резистентності еритроцитів.Визначення кількості гемоглобіну.
  12. Спостереження і реєстрація діяльності серця жаби. Визначення провідної системи серця. Спостереження кровообігу в капілярах.
  13. Визначення фізико-хімічних властивостей сечі.
  14. Дослідження сперми під мікроскопом. Будова яйцеклітини і початкова стадія запліднення за існуючою та новітньою технологіями.
  15. Спостереження за виготовленням та приготування нервово-м’язового препарату. Визначення порогу збудливості нерва і м’яза. Запис поодинокого і тетанічного скорочення м’яза.
  16. Дослідження рефлексів спинного мозку жаби. Визначення частоти рефлексу. Гальмування рефлексів спинного мозку.
  17. Вплив адреналіну на зіницю ока у лабораторних тварин.

 

Самостійна робота.

  1. Вивчення будови клітини.
  2. Вивчення будови епітеліальної та м’язової тканини.
  3. Вивчення типів та будови сполучної тканини та будови нервової тканини.
  4. Вивчення ділянок тіла тварини.
  5. Вивчення будови кістки як органа.
  6. Вивчення впливу годівлі та утримання тварин на ріст і формування скелета тварин.
  7. Вивчення будови окремих кісток тулуба скелета та його відділів.
  8. Вивчення кісток скелету голови їх особливостей у різних видів тварин.
  9. Вивчення особливостей будови грудної і тазової кінцівки у різних видів тварин.
  10. Вивчення суглобів і зв'язок хребетного стовпа та ребер.
  11. Вивчення суглобів і зв'язок грудних і тазових кінцівок.
  12. Вивчення допоміжних органів м язів.
  13. Вивчення м язів хребетного стовпа, м язів грудної клітки та черевної стінки.
  14. Вивчення м’язів голови.
  15. Вивчення топографії м язів грудної і тазової кінцівки.
  16. Вивчення будови шкіри.
  17. Вивчення будови похідних шкіри.
  18. Вивчення топографії слинних залоз, будови, топографії глотки.
  19. Вивчення топографії, будови стравоходу.
  20. Вивчення будови, топографії однокамерного шлунка.
  21. Вивчення будови, топографії камер в багатокамерному шлунку.
  22. Вивчення ферментів шлункового соку. Роль соляної кислоти у травленні.
  23. Вивчення механізму переходу вмісту шлунка у кишечник.