ПОЛОЖЕННЯ ПРО ОРГАНІЗАЦІЮ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

 

ПОЛОЖЕННЯ

про організацію освітнього процесу в
Хомутецькому ветеринарно-зоотехнічному технікумі
Полтавської державної аграрної академії

 Хомутецький ветеринарно-зоотехнічний технікум Полтавської державної аграрної академії в організації освітнього процесу керується такими нормативно-правовими документами:

  • Конституцією України;
  • Законом України "Про освіту";
  • Законом України "Про вищу освіту";
  • Законом України "Про мови";
  • Галузеві стандарти вищої освіти;
  • Державною національною програмою "Освіта" ("Україна XXI століття");
  • Положенням про державний вищий навчальний заклад (постанова Кабінету Міністрів України від 13.08. 1999р. № 1487);

     - наказу про затвердження норм часу для планування і обліку навчальної    роботи від 7.08.2002 року № 450;

- Переліком основних видів методичної, наукової й організаційної роботи викладачів;

  • Положенням про академічні відпустки та повторне навчання у вищих закладах освіти (наказ Міністерства освіти України від 6 червня 1996р. .№ 191/15);
  • Положенням про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів вищих закладів освіти (наказ Міністерства освіти України від 15 липня 1996р. № 245, лист МОН України № 1/9-466 від 28.12.2001);
  • Положенням про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України (наказ МОН України від 8 квітня 1993 р. № 93);

-про розроблення навчальних планів вищих навчальних закладів І-ІІ р.а. відповідно до наказу МОН від 17.06 10 № 587.

-Положенням про порядок створення, організацію та роботу державної екзаменаційної (кваліфікаційної) комісії в технікумі;

  • Постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015р. № 656 "Про документи про освіту та вчені звання в Україні;

-    Положенням Хомутецького ветеринарно-зоотехнічного технікуму ПДАА, наказами директора технікуму, Колективним договором технікуму.

Дане положення деталізує деякі питання організації освітнього процесу в   технікумі, акцентує увагу на найбільш часто вживані нормативні положення і роз’яснює їх.

 1. Загальні положення

1.1.Хомутецький ветеринарно-зоотехнічний технікум ПДАА - це вищий навчальний заклад державної форми власності.

1.2.Освітній процес - це інтелектуальна, творча діяльність у сфері вищої освіти і науки, що провадиться в технікумі через систему науково-методичних і педагогічних заходів та спрямована на передачу, засвоєння, примноження і використання знань, умінь та інших компетентностей у осіб, які навчаються, а також на формування гармонійно розвиненої особистості.

Зміст освіти - обумовлена   цілями   та   потребами  суспільства   система   знань,   умінь   і  навичок,  професійних,  світоглядних і громадянських якостей,  що має  бути  сформована  в  процесі  навчання  з  урахуванням перспектив розвитку суспільства для різних ступенів вищої освіти. Зміст освіти визначається освітньо-професійною програмою підготовки, структурно-логічною схемою навчання, навчальними програмами з дисциплін, іншими нормативними актами органів державного управління освітою та коледжу і відображається у відповідних підручниках, навчальних посібниках, методичних матеріалах, дидактичних засобах, а також у змісті навчальних занять, самостійної та індивідуальної роботи студентів.

Освітньо-професійна програма підготовки - це перелік нормативних та вибіркових навчальних дисциплін із зазначенням обсягу годин (кредитів), відведених для їх вивчення, форм підсумкового контролю.

Структурно-логічна схема навчання - це наукове та методичне обґрунтування процесу реалізації освітньо-професійної програми підготовки.

Зміст освіти складається з нормативної та вибіркової частин. Нормативна частина змісту освіти визначається відповідним державним стандартом освіти, вибіркова частина - технікумом.

Одним з документів, що регламентує організацію освітнього процесу в  технікумі є графік освітнього процесу. Він визначається кожним відділенням і передбачає:

  • кількість навчальних тижнів;
  • терміни початку та закінчення занять у кожному семестрі;
  • терміни проведення екзаменаційних сесій;
  • час канікул (не менше 8 тижнів на навчальний рік, крім випускного курсу);
  • інші форми і види освітньої роботи зі студентами.

Регламент роботи для всіх форм навчання (денна, заочна) затверджується директором за поданням заступника директора з навчальної роботи на кожний навчальний рік не пізніше серпня.

Викладання кожної навчальної дисципліни має бути забезпечене навчально-методичними комплексами з урахуванням форми навчання. Вони розглядаються на циклових комісіях погоджуються головами циклових комісій та завідувачами відділень, затверджуються заступником директора з навчальної роботи.

Навчально-методичні комплекси з усіх нормативних і вибіркових навчальних дисциплін включають:

  • 1.Навчальну програму з дисципліни.
  • 2.Робочу навчальну програму з дисципліни.
  • 3.Програми навчальної, технологічної і переддипломної практики.
  • 4.Плани занять.
  • 5.Навчально-методичні посібники, технічні засоби навчання.
  • 6.Конспекти (тези) лекцій з дисципліни.
  • 7.Комплекс контрольних робіт (ККР) для визначення залишкових знань з дисципліни.
  • 8.Інструктивно-методичні матеріали семінарських, практичних і лабораторних занять.
  • 9.Завдання на курсові і дипломні проекти (роботи).
  • 10.Питання для екзаменаційних білетів.
  • 11 .Методичні вказівки, розробки, рекомендації для викладача.
  • 12. Інші характеристики комплексу визначає викладач (циклова) комісія,  вищий навчальний заклад.

1.3. Втручання в освітній процес будь-яких політичних партій, громадськихта релігійних організацій забороняється.

1.4.  Мовою викладання у технікумі відповідно ст. 48 Закону України «Про вищу освіту» є державна мова (українська).

 1.5. Щорічно до 01 вересня педагогічна рада технікуму затверджує комплексний план роботи технікуму на новий навчальний рік, завідувачі відділень - плани роботи відділень. До 1 липня до адміністрації технікуму подаються проекти планів роботи відділень та циклових комісій на новий навчальний рік. Звіт про виконання планів роботи за минулий навчальний рік проводиться у липні на засіданнях відділень, методичній раді; до 01 вересня - на засіданнях педагогічної ради технікуму.

1.6. Розподіл навчального навантаження між відділеннями на наступний навчальний рік здійснюється заступником директора з навчальної роботи щорічно до 15 червня. 

1.7. Відповідальність за стан трудової та навчальної дисципліни покладається на заступника директора та завідувачів відділень відповідно до їхніх посадових обов'язків.

 1.8. Викладач  повинен сприяти підтриманню навчальної та трудової дисципліни студентами, що забезпечує виконання ними всіх вимог навчального плану.

      2. Нормативно-правова база організації освітнього процесу

2.1. Організація освітнього процесу в технікумі базується на нормах Закону України "Про вищу освіту", державних стандартах вищої освіти, галузевих стандартах вищої освіти та стандартах освітньої діяльності.

Галузеві стандарти вищої освіти містять складові:

- освітньо-кваліфікаційні характеристики випускників вищих навчальних закладів;

      -освітньо-професійні програми підготовки.

2.2.Організація освітнього процесу здійснюється структурними підрозділами технікуму (відділеннями, цикловими комісіями). Основним нормативним документом, що визначає організацію освітнього процесу в конкретному напрямі та обсязі освітньої або кваліфікаційної підготовки, є навчальний план.

Технікум на підставі освітньо-професійної програми за кожною спеціальністю розробляє навчальний план, який визначає перелік та обсяг навчальних дисциплін у кредитах ЄКТС, послідовність вивчення дисциплін, форми проведення навчальних занять та їх обсяг, графік навчального процесу, форми поточного і підсумкового контролю. Для конкретизації планування навчального процесу на кожний навчальний рік складається робочий навчальний план, що ухвалюється педагогічною радою та затверджується директором технікуму.

Перелік нормативних навчальних дисциплін встановлюється державними стандартами освіти. Дотримання їх назв та обсягів є обов'язковим для технікуму.

Перелік вибіркових навчальних дисциплін встановлюється технікумом. Вони вводяться з метою забезпечення підготовки відповідно до ОКХ та спеціалізації.

Місце і значення навчальної дисципліни, її загальний зміст та вимоги до знань і вмінь визначаються типовою навчальною  програмою дисципліни.

Навчальна програма нормативної дисципліни є складовою державного стандарту освіти. Навчальна програма вибіркової дисципліни розробляється цикловою комісією, за якою закріплено навчальну дисципліну.

  1. Для кожної навчальної дисципліни, яка входить до освітньо-професійної програми підготовки, на підставі навчальної програми дисципліни та навчального плану циклової комісії складається робоча навчальна програма дисципліни, яка є одним із нормативних документів технікуму. У робочій навчальній програмі з дисципліни викладено конкретний зміст навчальної дисципліни, послідовність, обсяг, організаційні форми її вивчення; визначено форми та засоби поточного і підсумкового контролю, критерії оцінювання навчальних досягнень студентів і рекомендовану літературу.

2.4.Технікум надає студентам можливість користування навчальними приміщеннями, бібліотекою, читальною  залою, комп'ютерними аудиторіями, мережею Інтернет, навчальною, навчально-методичною та науковою літературою; обладнанням, устаткуванням та іншими засобами навчання на умовах, визначених правилами внутрішнього розпорядку технікуму. За відповідність рівня підготовки студента до вимог державних стандартів освіти відповідає керівник навчального структурного підрозділу (відділенням, цикловою комісією). За виконання індивідуального навчального плану відповідає студент.

3. Форми організації навчання

          Форма організації освітнього процесу - спосіб організації, побудови й проведення навчальних занять, у яких реалізуються зміст навчальної роботи, дидактичні завдання і методи навчання.

      В технікумі можливі такі форми навчання: очна (стаціонарна), заочна (дистанційна).
Можливе також поєднання різних форм навчання.

Очна(стаціонарна) форма навчання є основною формою здобуття відповідного рівня та ступеня вищої освіти або кваліфікації з відривом від виробництва. Організація навчального процесу на очній (стаціонарній) формі навчання здійснюється навчальним закладом згідно з державними стандартами освіти і даним Положенням.

Заочна (дистанційна)форма навчання є формою здобуття відповідного рівня та ступеня вищої освіти або кваліфікації без відриву від виробництва. Організація навчального процесу на заочній (дистанційній) формі навчання здійснюється технікумом згідно з державними стандартами освіти і даним Положенням з урахуванням передбачених чинним законодавством пільг для осіб, які поєднують роботу з навчанням.

                            4. Організація освітнього процессу в технікумі

Навчальний процес у технікумі організовується за модульною системою.

Кожен викладач на підставі виписки з робочого навчального плану на біжучий навчальний рік розробляє робочу навчальну програму, в якій передбачає модульну систему підготовки фахівців.

Модуль - це частина курсу, яка має самостійне значення, і складається з однієї або декількох близьких по змісту тем чи розділів. Кількість модулів з дисципліни встановлює циклова комісія за поданням викладачів  взалежності від обсягу навчального матеріалу. Як правило, кількість модулів на обсяг навчального матеріалу в кількості 54 години (один кредит) не може перевищувати три.  Максимальна кількість модулів з дисципліни може бути в межах десяти.

До складу модуля входять всі елементи вивчення програмного матеріалу: аудиторні заняття, практичні, лабораторні, графічні роботи та індивідуальні завдання, питання винесені на самостійне вивчення.

Як додаток до робочої навчальної програми кожен викладач розробляє перелік питань, які підлягають контролю при здачі заліку по модулю. Питання доводяться до відома студентів перед початком вивчення програмного матеріалу. Після його опрацювання студент зобов'язаний скласти залік до закінчення вивчення матеріалу наступного модуля.

Підсумкова оцінка за модуль виставляється викладачем на підставі здачі студентом  заліків та при умові успішного виконання студентом всіх елементів модуля, за які в журналі обов'язково виставляється оцінка. Оцінка за модуль в цілому виставляється в журналі навчальних занять у відведеній графі.

Форми контролю знань студентів і їх реалізація, перелік контрольних запитань, задач, практичних завдань, програм ЕОМ, тем рефератів, контрольних робіт розглядаються на засіданні циклових комісій і затверджуються заступником директора з навчальної роботи за поданням викладача в порядку передбаченому для екзаменаційних питань.

 Контрольні запитання, що виносяться на залік по модулю, повинні носити проблемний характер, охоплювати весь зміст модуля і відповідати вимогам програми (знати і вміти) та кваліфікаційній характеристиці спеціаліста.

        Заліки є формою перевірки успішності виконання лабораторних і практичних робіт, засвоєння студентами теоретичного  матеріалу з  навчальних дисциплін, виконання та захисту курсових робіт, проходження навчальних та виробничих практик.

        Студенти зобов’язані складати усі іспити і заліки згідно робочого навчального плану підготовки фахівців. Зміст іспитів і заліків визначається робочими навчальними програмами відповідних дисциплін.

Зміст загальноосвітньої підготовки у технікумі, розроблений на основі типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеня, враховує вимоги  Концепції профільного навчання щодо організації навчального процесу в загальноосвітніх навчальних закладах та закону України « Про вищу освіту» (ст.8,п.1).

Навчальні плани для студентів, які навчаються на основі базової і повної загальноосвітньої середньої освіти, розробляються окремо.

Типовий навчальний план старшої  школи, на основі якого затверджений перелік предметів загальноосвітньої підготовки у  технікумі,  реалізує зміст освіти залежно від обраного профілю навчання за 3 рівнями  стандарту.

Враховуючи те, що предмети загальноосвітньої підготовки вивчаються у вищих навчальних закладах І-ІІ р.а. одночасно із дисциплінами освітньо-професійної програми підготовки молодшого спеціаліста протягом перших двох курсів навчання, атестати  про повну загальну  середню освіту замовляються і одержуються навчальним закладом після закінчення студентом другого курсу (після повного опрацювання програми загальноосвітньої підготовки), зберігаються в особовій справі студента до закінчення ним навчання.

Навчальні програми інтегрованих дисциплін  укладають предметні (циклові) комісії враховуючи зміст предмета загальноосвітньої підготовки та дисципліни освітньпрофесійної програми, а також специфіку спеціальності.

Враховуючи те, що після зарахування особи до вищого навчального закладу І-ІІ р.а., вона набуває статусу студента, то надалі організація та здійснення навчального процесу, контрольні заходи та вимоги до їх проведення   визначаються цим положенням.Тому у циклі загальноосвітньої підготовки можливий розподіл загального обсягу годин на аудиторні зайняття та самостійну роботу (10-15%).

Граничне тижневе навантаження студентам на 1-11 курсах до 36 год., що не перевищує санітарно-гігієнічних норм. На 111-1У курсах тижневе навантаження студента 30 годин на тиждень , але як виняток, за рахунок загального навантаження може бути збільнений до 36 годин , що не  перевищує санітарно- гігієнічних норм.

 У навчальному плані предмети загальноосвітньої підготовки розподіляються по семестрах з 1 по 2 курс одночасно з дисциплінами освітньпрофесійної програми молодшого спеціаліста, враховуючи їх інтеграцію, за структурно логічною схемою вивчення дисциплін.

Термін завершення вивчення предметів загальноосвітньої підготовки та складання державної підсумкової атестації – зимова сесія та літня сесія на ІІ курсі.

Сплановано на  першому курсі один тиждень на зимову екзаменаційну (залікову) сесію і один тиждень на літню сесію. Степендію студентам на 1 курсі слід призначати за результатами семестрових підсумкових та екзаменаційних балів.

Оцінка знань студентів за усі етапи навчальної діяльності здійснюється за 12-ти бальною шкалою - для студентів І курсу, а для студентів II, III, IV курсу за 4-ри бальною шкалою. Оцінки 1, 2, 3 для першого курсу вважаються негативними і підлягають перездачі у встановленому порядку. В заліковій книжці оцінка виставляється за  12-ти бальною шкалою  студентам І курсу і за 4-ри бальною шкалою для студентів ІІ-ІУ курсів( відмінно, добре, задовільно, незадовільно).

Критерії оцінки знань студентів додаток 1,2.

Екзамени та заліки складаються протягом екзаменаційно-залікових сесій згідно графіка навчального процесу технікуму.

Оцінки з лабораторних та практичних робіт виставляються до початку іспитової сесії . Оцінка з курсових робіт виставляються на підставі оцінки їх якості та результатів захисту.

Навчальна практика зараховується викладачем (керівником практики) після аналізу звіту студента протягом терміну, визначеного робочою програмою практики. Оцінка з виробничої практики виставляється за результатами захисту студентом письмового звіту. Термін захисту звітів про виробничу практику визначається “Положенням про практики”. Оцінка з навчальних та виробничих практик враховуються нарівні з екзаменаційними та заліковими оцінками відповідного семестру.

Директор технікуму має право встановлювати окремим студентам при наявності у них поважних підстав - індивідуальні графіки навчання протягом семестру.Студенти, яким надано право навчатися за індивідуальними планами і графіками, можуть складати іспити і заліки у строки, обумовлені в індивідуальних планах і графіках.

Розклад екзаменів  складається завідувачами відділень та затверджується директором технікуму за місяць до початку  сесії і доводиться до відома викладачів і студентів.

У розкладі екзаменаційно-залікової сесії передбачається час для підготовки до екзаменів (до 2 днів на кожний екзамен) та 1 день на залік .

Студенти денної форми навчання допускаються до  сесії, якщо студенти не мають академічної заборгованості за попередній семестр. Юридичне оформлення не допуску студента до сесії при невиконанні цієї вимоги здійснюється завідувачами відділень.

У відомості проти прізвищ студентів, які не допущені до сесії, завідувач відділення ставить запис “Не допущений” і ставить свій підпис.

Студент допускається до складання екзамену  або заліку з дисципліни, якщо з цієї дисципліни ним повністю виконані вимоги навчального плану (складений залік, захищена курсова робота) та робочої навчальної програми. Перездача біжучих заліків по модулях дозволяється один раз.

Екзамени та  захист курсових робіт  проводяться по групах (підгрупах) у закріплених аудиторіях та у визначений розкладом час.

Екзамени , заліки, захист курсових робіт  у студентів денної та заочної форми навчання приймаються викладачами згідно педагогічного навантаження.

Результати екзамену (заліку) зберігаються в навчальній частині.

До  складання екзамену (заліку) студент зобов’язаний подати екзаменатору залікову книжку. У заліковій книжці повинна бути відмітка про переведення студента на відповідний курс. Залікова книжка без такої відмітки вважається недійсною. Без залікової книжки або з неоформленою належним чином залікової книжки студенти до екзаменів ( заліків) не допускаються.

Під час екзамену чи заліку студенти мають право використовувати типову навчальну програму дисципліни, а також це “Положення”.

З дозволу екзаменаторів студенти можуть користуватись: довідковою літературою, посібниками, технічними засобами. Використання під час іспиту чи заліку будь-яких інформаційних матеріалів без дозволу екзаменаторів тягне за собою припинення екзамену (заліку), при цьому екзаменатор проти прізвища студента в екзаменаційній відомості робить запис “Припинено” і ставить свій підпис.

Результати складання екзаменів відображуються оцінками: “Відмінно”, “Добре”, “Задовільно” і “Незадовільно”.

Результати складання диференційованих заліків визначаються оцінками “Відмінно”, “Добре”, “Задовільно” і “Незадовільно”.

Оцінка “Відмінно”, “Добре” і “Задовільно” записуються екзаменатором до іспитової (залікової) книжки студента.

Оцінки “Незадовільно”, “Не зараховано” заносяться тільки до іспитової (залікової) відомості.

В екзаменаційній (заліковій) відомості проти прізвища студента ставить підпис викладач, а відомість загалом підписують всі екзаменатори.

Оформлені екзаменаційні (залікові) відомості в навчальну частину здаються не пізніше першої половини наступного дня після екзамену (заліку) .

Неявку на екзамен (залік) екзаменатор відзначає в іспитовій відомості словами “Не з’явився” і ставить свій підпис.

Перевірку підстав неявки студента на екзамен (залік) здійснює завідувач відділення. Студент повідомляє завідувача відділення про наявність у нього поважних підстав неявки на екзамен (залік) та повинен засвідчити цей факт відповідним документом.

Якщо неявка сталася без поважних підстав або студент не допущений до екзамену (заліку) завідувачем відділення або ж екзамен (залік) припинено, у матеріалах обліку результатів екзаменаційно-залікової сесії (зведеній відомості) завідувач відділення ставить відмітку “Не атестовано”.

Ця відмітка еквівалентна оцінкам “Незадовільно” та “Не зараховано” і тягне за собою аналогічні наслідки.

Студентам, які при наявності документально підтверджених поважних підстав не з’явилися на екзамени або заліки, директор технікуму за поданням завідувача відділенням може продовжити екзаменаційно-залікову сесію зі збереженням стипендії на строк, не більший тривалості сесії, але не пізніше одного місяця з початку занять у наступному семестрі поточного навчального року.

Після закінчення  сесії з урахуванням її продовження оцінки “Незадовільно”, “Не зараховано” та відмітки “Не атестовано”, складають академічну заборгованість студента.

Студентам, які мають за наслідками  сесії заборгованість з 1-2 дисциплін при наявності поважних підстав за розпорядженням директора технікуму  може бути надано право на їх ліквідацію.

Ліквідація академічної заборгованості з практик проводиться з діючим “Положенням про практики”.

Графік ліквідації академічної заборгованості складається завідувачем відділення і доводиться до екзаменаторів та студентів не пізніше одного тижня після закінчення екзаменаційно-залікової сесії.

Графіком передбачається здача екзаменів (заліків) у осіб, що мають академічну заборгованість, після закінчення основних занять (у другій половині робочого дня). Прийом екзаменів (заліків) допускається здійснювати у студента не більше двох разів із урахуванням неявки на екзамен (залік) без поважних причин. Утретє студент складає екзамен (залік) комісії з трьох викладачів, створеній за розпорядженням заступника директора з навчальної роботи.

Остаточний термін ліквідації академічної заборгованості для студентів денної форми навчання встановлюється:

  • за наслідками зимової сесії - не більше місяця з початку

весняного семестру;

  • за наслідками літньої сесії - не пізніше дати підписання

перевідного наказу.

Повторне складання або перескладання іспиту з метою отримання вищої оцінки у період екзаменаційної сесії не допускається. Така можливість може бути надана у після сесійний період за погодженням із заступником директора з навчальної роботи.

Студенти, які повністю виконали вимоги навчального плану поточного курсу, наказом директора переводяться на наступний курс. При цьому у заліковій книжці студента робиться відповідна відмітка.

Студенти, які мають академічну заборгованість (екзамени  або заліки) з трьох і більше дисциплін, підлягають відрахуванню з технікуму.

Відрахуванню підлягають також усі студенти, які після встановленого терміну ліквідації академічної заборгованості мають заборгованість хоча б з однієї дисципліни.

При наявності поважних підстав студенту може бути надана академічна відпустка або можливість повторного проходження курсу навчання (згідно “Положення про академічні відпустки та повторне навчання у вищих закладах освіти).

Результати іспитово-залікових сесій у місячний термін після їх закінчення обговорюються на засіданнях циклових комісій та Педагогічній Раді технікуму.

Іспити та заліки мають право відвідувати і перевіряти директор технікуму, заступник директора з навчальної роботи, завідувачі відділеннями, голови циклових комісій, за якими закріплена відповідна дисципліна.

Для розгляду спірних питань, пов’язаних з проведенням екзаменаційно- залікових сесій, на їх період директором технікуму створюється апеляційна комісія.

Функції, права, обов’язки та персональний склад апеляційної комісії визначає директор технікуму.

   5. Про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів технікуму

5.1. Переведення студентів

1.Переведення студентів з одного вищого закладу освіти до іншого незалежно від форми навчання, напряму підготовки фахівців з вищою освітою, спеціальності здійснюється за згодою директорів обох вищих закладів освіти.

2.Переведення студентів з одного напрямку підготовки фахівців на інший, з однієї спеціальності, за якою здійснюється підготовка молодших спеціалістів на іншу, або з однієї форми навчання на іншу в межах технікуму здійснює директор технікуму.

3.Переведення студентів, а також поновлення в число студентів осіб, які були відраховані з вищих закладів освіти, здійснюється, як правило, під час літніх або зимових канікул.

4.Особи, які вступили до вищих закладів освіти і навчались за рахунок коштів державного бюджету, користуються пріоритетним правом при переведенні та поновленні на місця державного замовлення за умови наявності таких вакантних місць.

      При відсутності вакантних місць, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету, вищезгадані особи за їх згодою можуть бути переведені, або поновлені на навчання з оплатою за рахунок коштів місцевого бюджету, галузевих міністерств, відомств, підприємств, організацій, установ та фізичних осіб за умови наявності вакантних місць ліцензованого обсягу.

5.Особи, які навчаються в державному вищому закладі освіти на договірній основі з оплатою за рахунок коштів місцевого бюджету, галузевих міністерств, відомств, підприємств, організацій, установ та фізичних осіб можуть бути переведені на навчання на таких умовах до інших державних вищих закладів освіти. Такі переведення можуть бути здійснені за умови наявності вакантних місць ліцензованого обсягу та згоди замовників, що фінансують підготовку.

Вищезгадані особи можуть бути переведені і на вакантні місця державного замовлення в даному чи іншому вищому закладі закладі освіти на конкурсній основі і за умови згоди замовників.

6.Особи, які навчаються в акредитованому недержавному вищому закладі освіти, можуть бути переведені до державних вищих закладів освіти на умовах, що призначені для осіб, які навчаються в державному вищому закладі освіти на договірній основі /п.5/.

7.Студенти, які навчаються в неакредитованих недержавних вищих закладах освіти, не користуються правом переведення до державних вищих закладів освіти.

8.При існуванні двосторонніх угод /студент і підприємство, організація, установа/, або тристоронніх /студент, заклад освіти і підприємство, організація, установа/ переведення студентів з одного напрямку підготовки фахівців з вищою освітою на інший, з однієї спеціальності, форми на іншу, або з одного вищого закладу освіти до іншого, здійснюється за умови внесення відповідних змін до даних угод, з дотриманням вимог чинного законодавства.

9. Переведення студентів на перший курс вищих закладів освіти забороняється. За умови виключних обставин ці питання можуть розглядатись міністерствами або відомствами, які мають у своєму підпорядкуванні вищі заклади освіти.

10.Студент, який бажає перевестись до іншого закладу освіти, подає на ім’я директора технікуму заявку про переведення і одержавши його письмову згоду, звертається з цією заявою до директора того вищого закладу освіти, до якого він бажає перевестись.

11.При позитивному розгляді заяви і за умови ліквідації академічної різниці директор технікуму видає наказ, згідно з яким студент допускається до занять, а до закладу освіти, в якому він навчався раніше, направляє запит щодо одержання поштою його особової справи.

12.Директор технікуму, отримавши запит видає наказ, про відрахування студента у зв’язку з його переведенням до іншого вищого закладу освіти і у тижневий термін пересилає особову справу на адресу вищого закладу освіти, від якого надійшов запит. У технікумі залишаються копії академічної довідки, навчальні картки, залікова книжка та список пересланих документів. Порядок збереження цих документів такий самий, як і особових справ студентів.

13.Директор вищого закладу освіти, до якого переводиться студент, після одержання особової справи видає наказ про його зарахування.

5.2. Відрахування студентів

14.Студент може бути відрахований з вищого закладу освіти:

  • за власним бажанням;
  • у зв’язку з переведенням до іншого вищого закладу освіти;
  • за станом здоров’я на підставі висновку ЛКК;
  • за академічну неуспішність;
  • за порушення навчальної дисципліни і правил внутрішнього розпорядку вищого закладу освіти;
  • за невиконання вимог навчального плану,
  • за невиконання вимог навчального плану та графіка навчального плану (після зарахування не приступили до занять протягом 10 днів),
  • за невиконання вимог навчального плану та графіка навчального процесу у звязку з невиходом  з академічної відпустки,
  • за порушення умов контракту,
  • закінчив теоретичний курс навчання не атестований ДЕК.
  • Інші причини                                                                                                 1. У зв'язку з ліквідацією (реорганізацією Н.З)

        2. У зв'язку з порушенням візового режиму.

        3. У зв'язку з набуттям чинності  вироку суду.

        4. У зв'язку з призивом на строкову військову службу.

        5. У зв'язку зі смертю.

     6. У зв’язку з переведенням до іншого вищого навчального закладу  освіти;

15.Відрахування неповнолітніх студентів здійснюється за погодженням зі службою у справах неповнолітніх місцевих органів виконавчої влади.

5.3. Поновлення до складу студентів

16.Поновлення до складу студентів здійснюється директором технікуму незалежно від тривалості перерви в навчанні, причини виключення, трудового стажу, форми навчання і з врахуванням здатності претендента успішно виконувати графік навчального процесу.

17.Студенти, які навчались в неакредитованих недержавних вищих закладах освіти, не користуються правом поновлення до технікуму.

18.Особи, які відраховані з вищих закладів освіти III, IV рівнів акредитації, можуть бути поновлені на навчання до вищих закладів освіти І, II рівнів акредитації.

19.Заява про переведення або поновлення повинна бути розглянута у технікумі протягом двох тижнів, і заявникові повідомлені умови зарахування на навчання або причина відмови.

20.Порядок ліквідації академічної різниці встановлюється директором технікуму. Ліквідація академічної різниці здійснюється, як правило, до початку навчальних занять.

21.Поновлення студентів на перший курс технікуму забороняється. Директор технікуму має право поновити на другий курс студентів, які були виключені з першого курсу, за умови ліквідації ними академічної заборгованості до початку навчальних занять.

5.4. Оформлення документів

22.Студенту, який відрахований з технікуму, надається академічна

довідка встановленої форми, яка затверджена Постановою Кабінету міністрів України від 18.08,2015 р. № 656 “Про  освіту та вчені звання в Україні”, й оригінал документа про повну загальну середню /базову загальну середню/ освіту. До особової справи студента вкладається: 

 -копія академічної довідки, підписаної

керівництвом вищого закладу освіти і скріпленою гербовою печаткою, завірена деканом /завідуючим відділенням/

 -залікова книжка,

студентський квиток і скріплена печаткою за підписом декана /зав. відділенням/            -навчальна картка студента з зазначенням виконання студентом навчального плану.

23.Відомості про вивчені предмети та складені заліки і екзамени вносяться до академічної довідки окремо за кожний семестр.

24.При заповненні академічної довідки студентам, які навчались без відриву від виробництва, в графі “Кількість годин за навчальним планом” ставиться кількість годин, які передбачені навчальним планом для даної форми навчання.

25.Студенту, який навчався в декількох вищих закладах освіти, видається академічна довідка, до якої вносяться оцінки, одержані ним під час навчання в цих закладах освіти. В цьому випадку до академічної довідки перед переліком предметів, складених у вищохму закладі освіти, який видає довідку, вносяться предмети, складені в інших вищих закладах освіти та вказується назва цих закладів освіти.

26.До академічної довідки не вносяться предмети, з яких студент одержав незадовільні оцінки. Студентам, які вибули з першого курсу вищого закладу освіти і не складали екзамени і заліки видається академічна довідка з записом, що студент заліків та екзаменів не складав.

27. Студенту, який поновлений у вищому закладі освіти, видається залікова книжка з проставленими перезарахованими предметами з відповідними оцінками, одержаними в іншому навчальному закладі. Пер зарахування предметів здійснює декан факультету /завідуючий відділенням/.

28. До особової справи студента /переведеного з іншого вищого закладу освіти або поновленого/ вкладаються:

  • виписка з наказу про зарахування,
  • заява,
  •  академічна довідка.

29. Реєстрація академічних довідок проводиться в спеціальній книзі, до якої заносяться такі дані:

  • порядковий реєстраційний номер;
  • прізвище, ім’я та по батькові особи, яка одержала академічну довідку;
  • номер академічної довідки;
  • дата видачі;
  • підпис особи, яка одержала довідку;
  • підстава видачі академічної довідки.

5.5. Порядок надання студентам академічної відпустки

Академічна відпустка за медичними показаннями надається студентам директором на підставі висновку лікарсько-консультативної комісії (ЛКК) лікувально-профілактичної установи (ЛПУ), яка здійснює медичне обслуговування студентів.

Висновки лікарів відомчих і територіальних лікувально-профілактичних установ про необхідність надання студентам академічної відпустки за медичними показаннями, чи звільнення їх від фізичної праці або перенесення термінів проходження виробничої практики, вважаються недійсними, якщо відсутнє рішення лікарсько-консультативної комісії.

У виключних випадках, коли стан хворого і його віддаленість від лікувально-профілактичної установи не дають можливості лікарям, які здійснюють медичне обслуговування студентів, провести медичне обстеження студента, керівництво технікуму  приймає рішення про надання академічної відпустки на підставі висновку ЛКК лікувально-профілактичної установи, де лікується студент.

У висновку ЛКК зазначається рекомендована тривалість академічної відпустки.

Надання академічної відпустки оформляється відповідним наказом директора із зазначенням підстави надання відпустки та її термінів.

У всіх випадках загострення хронічних або гострих психічних захворювань  директор спільно із лікувально-профілактичною установою на підставі висновку психоневрологічного диспансеру розглядають і вирішують питання про відрахування студента із закладу освіти або рекомендують переведення студента згідно з довідкою лікарсько-консультативної комісії на іншу спеціальність або до іншого вищого закладу освіти. При сприятливому прогнозі хвороби студентам надається академічна відпустка терміном не більше одного року.

Студентам, які хворі на туберкульоз, академічна відпустка надається терміном, як правило, на один рік. Питання про продовження терміну академічної відпустки або переведення таких студентів до іншого вищого закладу освіти вирішується в індивідуальному порядку.

Студенти, які не скаржились на стан здоров'я до початку екзаменаційної сесії і отримали під час екзаменів незадовільні оцінки, вважаються невстигаючими.

Для вирішення питання про допуск до навчання студентів, у яких завершується термін академічної відпустки, необхідно за два тижні до початку семестру  подати до лікувально-профілактичної установи, яка проводить медичне обслуговування студентів, довідку про стан здоров'я з лікувально-профілактичного закладу, який спостерігав за хворим під час академічної відпустки, і пройти комплексне медичне обстеження, на підставі чого студентам видається висновок лікарсько-консультативної комісії для подання його до вищого закладу освіти.

Допуск до навчання студентів, у яких завершився термін академічної відпустки, здійснюється наказом директора на підставі заяви студента та висновку лікарсько-консультативної комісії про стан здоров'я, які подаються не пізніше двох тижнів від початку навчального семестру.

Студенти, які не подали документи в установлений термін, відраховуються з вищого закладу освіти.

За весь період навчання студент може скористатися правом на отримання академічної відпустки, як правило, один раз.

Надання академічної відпустки або повторного курсу навчання за медичними показаннями студентам заочної форм навчання здійснюється на підставі висновку лікарсько-консультативної комісії територіальних лікувально-профілактичних установ.

Тривалість академічної відпустки встановлюється один рік. При необхідності тривалість академічної відпустки може бути продовжена ще на один рік.

Відпустки з вагітності та пологів, відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею віку 3-х років, а у разі, коли дитина хворіє та потребує домашнього догляду, - до досягнення дитиною 6-річного віку, надаються відповідно до Кодексу законів про працю України.

5.6. Порядок надання студентам права на повторне навчання

Підставою для надання студенту права на повторне навчання може бути невиконання ним до початку екзаменаційної сесії навчального плану поточного семестру з поважних причин, підтверджених відповідними документами (через тривалі захворювання, пов'язані, зокрема, з епідеміями; часті захворювання - понад один місяць за семестр; складні сімейні обставини, зокрема необхідність догляду за членами сім'ї тощо).

Питання щодо надання студенту права на повторне навчання вирішується директором  за поданням завідувача відділенням до  початку відповідного семестру і оформляється відповідним наказом.

Повторне навчання здійснюється з початку семестру, навчальний план якого студент не виконав.

Студентам, які залишені на повторне навчання, можуть бути перезараховані дисципліни, з яких за результатами підсумкового контролю

вони мали оцінки не нижче "добре" або "зараховано". Перезарахування здійснюється на підставі заяви студента завідувачем відділення.

За весь період навчання студент може скористатися правом на проходження повторного курсу навчання не більше двох разів.

6. Порядок перезарахування заліків та екзаменів здобувачам вищої освіти

  Порядок перезарахування заліків та екзаменів розповсюджується на студентів, які повертаються з академічних відпусток, поновлюються, переводяться з інших навчальних закладів, а також студентів, які навчались у вищих навчальних закладах, або мають диплом про вищу освіту.

 Перезарахування дисциплін за результатами їх вивчення в інших навчальних закладах не зменшує відповідальності технікуму за рівень знань випускників з усіх дисциплін навчальних планів.

Перезарахування здійснюється тільки за наявності оригіналів академічних довідок, додатків до диплома, навчальних карток студента, оформлених належним чином. Не допускається використовувати як підставу для перезарахування сертифікати про закінчення різних курсів.

Для студентів, що навчалися за навчальними планами, затвердженими до 1994р. включно, перезарахування здійснюється шляхом співставлення обсягу аудиторних годин, а починаючи з навчальних планів 1995р. - шляхом співставлення загального обсягу годин, що включає час самостійної роботи.

Перезарахуванню підлягають тільки форми контролю, передбачені навчальним планом (лабораторні, контрольні, курсові роботи, заліки, екзамени), і не допускається перезараховувати окремі розділи дисциплін, за якими навчальним планом не передбачені форми контролю.

Результати   перезарахування   оформлюються   на бланках   перезалікових листів і також фіксуються в залікових книжках. Перезалікові листки зберігаються в особовій справі студента (підкріплюються до навчальної картки). Перезарахування дисциплін здійснюється за таких умов:

•найменування дисциплін збігаються;

•дисципліна, що перезараховується, має обсяг не менший від обсягу вивченої дисципліни;

•діюча  форма контролю є не нижчою за форму контролю дисципліни, що вивчалася.

В інших випадках завідувач відділенням може оформити направлення до заступника директора з навчальної роботи для перезарахування навчальної дисципліни (при великій різниці обсягу навчального матеріалу направлення не виписується).

Перезарахування дисципліни або окремих форм контролю здійснюється викладачем, що викладає дану дисципліну, заступником директора з навчальної роботи та завідувачем відділення.

 7. Порядок переведення осіб, які навчаються у  технікімі на договірній основі з оплатою за рахунок коштів місцевого бюджету, галузевих міністерств, відомств, підприємств, організацій, установ, фізичних та юридичних осіб (далі - контрактна форма навчання), на навчання, яке фінансується з державного бюджету (далі - державна форма навчання).

  1. Переведення студентів з контрактної форми навчання на державну здійснюється на конкурсній основі в межах ліцензованого обсягу підготовки зі спеціальності за умови наявності вакантних або додаткових держбюджетних місць.
  2. Вакантні місця державного замовлення з'являються в результаті відрахування з технікуму студента, який навчався на державній формі, або переведення його на іншу форму навчання, чи до іншого вищого навчального закладу, а також в разі виділення Міністерством освіти і науки України додаткового державного місця, інших випадках.
  3. Переведення студентів з контрактної форми навчання на державну здійснюється в межах одного курсу і однієї спеціальності. За виняткових умов і з дозволу Міністерства освіти і науки України можливе переведення з контрактної ([юрми навчання на державну студентів інших курсів.
  4. При переведенні з контрактної форми навчання на державну враховуються пільги, передбачені законодавством України для:
  • сиріт та студентів, які залишилися без піклування батьків;
  • інвалідів І та II груп;
  • студентів, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і віднесені до 1 та II категорій та діти військовослужбовців Збройних Сил України, інших військових формувань, працівників правоохоронних органів, які загинули під час виконання службових обов'язків;
  • У випадку відсутності пільгових категорій учасників конкурсу на місця держзамовлення, першочергово претендують студенти, які на момент подачі заяв на переведення стали
  •  сиротами (за умови успішного навчання). В інших випадках на місця держзамовлення претендують студенти, які мають вищий середній бал успішності за результатами екзаменаційних сесій за п'ятибальною шкалою оцінювання від 4 до 5.
  • В окремих випадках студенти, які бажають перевестися з контрактної форми навчання на державну та мають середній бал успішності за період навчання нижче 4, можуть претендувати па вакантне місце державного замовлення, якщо мають тяжке матеріальне становище і складні сімейні обставини. При цьому враховується активність їх участі в науково-дослідній роботі, громадському житті технікуму за наявністю рекомендації керівників наукових гуртків, колективів художньої самодіяльності, спортивних секцій тощо.

2. Оформлення документів

2.1. Про наявність вакантного державного місця на певному курсі і спеціальності навчальна частина зобов'язана повідомити студентів.

2.2. Особи, які навчаються за контрактною формою навчання і бажають навчатися за .кошти державного бюджету, повинні протягом десяти днів з моменту отримання інформації про наявність вакантного державного місця подати в навчальну частину документи:

заяву на ім'я директора встановленого зразка;

характеристику, рекомендацію;

документи про пільги батьків та студентів, якими користується згідно з чинним законодавством (якщо такі є);

копії свідоцтва про смерть батьків (одного з батьків) (для студентів, які стали сиротами після вступу до технікуму) (якщо такі є);

2.3.     Після закінчення терміну, встановленого для подачі документів, навчальна частина формує рейтинг успішності студентів контрактної форми, які навчаються на даному курсі та спеціальності і готує службове подання на розгляд конкурсної комісії по переведенню з контрактної форми навчання на вакантні місця державного замовлення.

        3. Розгляд документів конкурсною комісією та прийняття рішення

3.1. Рішення про переведення осіб з контрактної форми навчання на державну приймається конкурсною комісією.

3.2. До складу конкурсної комісії входять:

голова - директор технікуму; члени комісії: заступники директора технікуму: голова ради студентського самоврядування, завідувачі відділеннями; секретар комісії.

Склад комісії затверджує директор технікуму.

3.3. Рішення про переведення осіб з контрактної форми навчання на державну приймається шляхом голосування всіх членів комісії.

3.4. Засідання конкурсної комісії оформляється протоколом, який підписують усі члени комісії.

8. Контрольні заходи

    Контрольні заходи включають поточний та підсумковий контроль. Поточний контроль здійснюється під час проведення лабораторних та практичних занять.

      Підсумковий контроль включає семестровий та державну атестацію студента. Семестровий контроль проводиться у формі екзамену, дифепенційованого заліку або заліку.

  9. Державна атестація

      Атестація здійснюється відкрито і гласно. Здобувачі вищої освіти та інші особи, присутні на атестації, можуть вільно здійснювати аудіо- та/або відеофіксацію процесу атестації.

Державна атестація студента здійснюється державною екзаменаційною комісією (далі - ДЕК) після завершення навчання за певним рівнем і ступенем з метою  встановлення відповідності засвоєних здобувачами вищої освіти рівня та обсягу знань, умінь, інших компетентностей вимогам стандартів вищої освіти.

ДЕК створюється як єдина для денної (стаціонарної), заочної (дистанційної) форм навчання з кожної спеціальності. При наявності великої кількості випускників можливе створення декількох комісій з однієї спеціальності. При малій кількості випускників може бути організована об'єднана комісія для споріднених спеціальностей.

ДЕК організовується щорічно і діє протягом календарного року. До складу комісії входять голова і члени комісії. Голова комісії затверджується рішенням педагогічної ради коледжу, за пропозицію директора  з числа провідних НПП ВНЗ, спеціалістів виробництва або вчених.

 До складу ДЕК входять: директор технікуму або заступник директора з навчальної роботи, завідувачі відділень, голови циклових комісій.

      Головою ДЕК не може бути призначений директор, заступник директора з навчальної роботи, завідувач відділенням.  

До участі в роботі ДЕК можуть бути запрошені фахівці із виробництва.

Персональний склад членів державної комісії і екзаменаторів затверджується директором технікуму не пізніше, ніж за місяць до початку роботи ДЕК.

Робота ДЕК проводиться у терміни, передбачені навчальними планами за спеціальностями.

Розклад роботи державної комісії, узгоджений з головою комісії, затверджується директором на підставі подання завідувача відділенням і доводиться до загального відома не пізніше, як за місяць до початку складання державних екзаменів.

Студенти, які закінчують технікум, складають державні екзамени.

До складання державних іспитів допускаються студенти, які виконали всі вимоги освітньої програми.

Списки студентів, допущених до складання державних екзаменів, подаються в ДЕК завідувачем відділення.

Голові ДЕК перед початком державних екзаменів завідувач відділенням подає такі документи:

  • наказ про затвердження складу ДЕК;
  • наказ про допуск студентів до державної атестації;

• зведену відомість про виконання студентами освітньої програми і про отримані ними  оцінки з теоретичних дисциплін, курсових робіт, практик;

  • подання голові ДЕК.

Примітка. При наявності декількох екзаменаційних оцінок з однієї дис­ципліни у зведену відомість про виконання навчального плану заноситься середня зважена оцінка з округленням до її цілого значення.

Складання державних екзаменів про­водиться на відкритому засіданні державної екзаменаційної комісії за участю не менше по­ловини її складу при обов'язковій присутності голови комісії.

Державний екзамен проводиться як комплексна перевірка знань студентів з дисциплін, передбачених освітньою програмою.

Державні екзамени проводяться за білетами або тестами, складеними у повній відповідності до навчальних програм за методикою, визначеною цикловою комісією певної спеціальності.
Тривалість державних екзаменів не повинна перевищувати 6 академічних годинна в день.

Результати складання державних екзаменів визначаються оцінками "відмінно", "добре", "задовільно" і "незадовільно". Результати складання державних екзаменів оголошуються у цей же день після оформлення протоколів засідання державної комісії.

На підставі рішення екзаменаційної комісії технікум присуджує особі, яка успішно виконала освітню програму на певному рівні вищої освіти, присвоює відповідну кваліфікацію.

Студенту, який склав державні екзамени відповідно  до   вимог  освітньо-професійної  програми   підготовки,   рішенням державної   комісії   присвоюється   відповідна кваліфікація, видається документ про освіту державного зразка.

Студенту, який отримав підсумкові оцінки "відмінно" не менше як з 75 відсотків усіх навчальних дисциплін та індивідуальних завдань, передбачених освітньою програмою, а з інших навчальних дисциплін та індивідуальних завдань - оцінки "добре", склав державні екзамени з оцінками "відмінно", видається документ про вищу освіту з відзнакою на підставі рішення ДЕК.

Рішення державної комісії про оцінку знань, виявлених при складанні державного екзамену, а також про присвоєння студенту-випускнику відповідно їкваліфікації та видання йому державного документа про вищу освіту приймається державною комісією на закритому засіданні відкритим голосуванням звичайною більшістю голосів членів комісії, котрі брали участь в засіданні. При однаковій кількості голосів голос голови є вирішальним.

Студент, який при складанні державного екзамену отримав незадовільну оцінку, відраховується з технікуму і йому видається академічна довідка.

Студент, який не склав державного екзамену допускається до повторного складання державних екзаменів протягом трьох років після закінчення технікуму.

Перелік дисциплін, що виносяться на державні екзамени, для осіб, котрі не склали ці екзамени, визначається навчальним планом, який діяв в рік закінчення студентом теоретичного курсу.

Студентам, які не складали державні екзамени з поважної причини (документально підтвердженої), директором може бути продовжений строк навчання (шляхом надання академічної відпустки) до наступного терміну роботи державної комісії із складанням державних екзаменів, але не більше, ніж на один рік.

Усі засідання державної комісії протоколюються. У протоколи вносяться оцінки, одержані на державних екзаменах, записуються питання, що ставились, особливі думки членів комісії, вказується здобута кваліфікація, також, який державний документ про вищу освіту - з відзнакою чи без відзнаки - видається студенту-випускнику.

Протоколи підписують голова та члени державної комісії, які брали участь у засіданні. Протоколи зберігаються в архіві технікуму.

У звіті голови державної комісії відбивається аналіз рівня підготовки випускників характеристика знань студентів, виявлених на державних екзаменах, недоліки в підготовці з окремих дисциплін, рекомендації щодо поліпшення навчального процесу.

Звіт про роботу державної екзаменаційної комісії, після обговорення на її заключному засіданні, подається директору в двох примірниках у двотижневий термін після закінчення роботи державної комісії.

 На засіданні педагогічної ради технікуму обговорюються результати роботи державної екзаменаційної комісії та затверджується звіт голови комісії.

         10. Навчальний час студента

Навчальний час студента визначається кількістю облікових одиниць часу, відведених для здійснення програми підготовки рівні.

Обліковими одиницями навчального часу студента є академічна година, навчальний день, кредит, тиждень, семестр, курс, рік.

Академічна година - це мінімальна облікова одиниця навчального часу. Тривалість академічної години становить, як правило, 45 хвилин. Дві академічні години утворюють пару академічних годин.

Навчальний день - складова частина навчального часу студента тривалістю не більше 9 академічних годин.

Навчальний тиждень -складова частина навчального часу студента тривалістю не більше 54 академічних годин.

Навчальний семестр -складова частина навчального часу студента, що закінчується підсумковим семестровим контролем. Тривалість семестру ви­значається навчальним планом.

Кредит- це академічні години навчальних занять та самостійної роботи. Час у навчальному тижні відведений для проведення підсумкового контролю, не входить у кредит.

Навчальний курс — завершений період навчання студента протягом навчального року. Тривалість перебування студента на навчальному курсі включає час навчальних семестрів, підсумкового контролю та канікул.

Сумарна тривалість канікул протягом навчального курсу, крім випускових, становить не менше 8 тижнів.

Початок і завершення навчання студента, переведення на старші курси та відрахування здійснюється, за поданням завідувача відділенням, наказом директора коледжу.

Навчальний рік, розпочинається, як правило, 1 вересня і для студентів складається з навчальних днів, днів проведення підсумкового контролю, екзаменаційних сесій, вихідних, святкових і канікулярних днів.

Навчальні дні та їх тривалість визначаються річним графіком освітнього процесу. Вказаний графік складається на навчальний рік з урахуванням перенесень робочих та вихідних днів, погоджується і затверджується директором.

Навчальні заняття в технікумі тривають дві академічні години (1,3 астрономічних годин) та проводяться за розкладом.

Розклад має забезпечити виконання навчального плану в повному обсязі щодо навчальних занять. Розклад занять складається у точній відповідності до затверджених робочих навчальних планів на даний навчальний рік та не може змінюватись впродовж семестру.

З проектом розкладу викладачі та студенти повинні бути ознайомлені не пізніше, ніж за 10 днів до початку занять. Розклад щосеместрово затверджується директором технікуму та погоджуеться з проспілковим комітетом технікуму.

     Забороняється відволікати студентів від участі в навчальних заняттях та контрольних заходах, встановлених розкладом, крім випадків, передбачених чинним законодавством.

    11. Робочий час викладача

        Робочий час педагогічних працівників становить 36 годин на тиждень не ибільше 1548 годин на навчальний рік.

    Робочий час педагогічного працівника включає час виконання ним навчальної, методичної, наукової, організаційної роботи та інших трудових обов’язків.

Робочий час педагогічного працівника включає час виконання ним наукової, дослідницької, консультативної, експертної, профорієнтаційної організаційної роботи та інших трудових обов’язків.

Робочий час педагогічного працівника включає час виконання ним навчальної, методичної, організаційної роботи та інших трудових обов’язків.   Обсяг навчальних занять, доручених для проведення конкретному викладачеві, виражений в облікових (академічних) годинах, визначає навчальне навантаження викладача.

Види навчальних занять, що входять в обов'язковий обсяг навчального навантаження викладача відповідно до його посади, встановлюються заступником директора з навчальної роботи з урахуванням наукового ступеня, вченого звання, досвіду роботи викладача.

Мінімальний та максимальний обов'язковий обсяг навчального навантаження викладача в межах його робочого часу встановлює технікум з урахуванням виконання ним інших обов'язків (методичних, наукових, організаційних) і в порядку, передбаченому Положенням технікуму та Колективним договором.

 Норми часу методичної, наукової, організаційної роботи визначаються технікум.

 Навчальне навантаження на одну ставку педагогічного працівника  720 годин на навчальний рік. Більше годин ніж 720 оформляється заявою викладача понад з профсоюзом і затверджується департаментом.

Рекомендований перелік видів навчальної, методичної, наукової та організаційної роботи для педагогічних працівників встановлюється центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Види навчальної роботи педагогічних та науково-педагогічних працівників відповідно до їх посад встановлюються технікумом за погодженням з профспілковим комітетом.

Залучення педагогічних працівників до роботи, не передбаченої трудовим договором, може здійснюватися лише за їхньою згодою або у випадках, передбачених законодавством.

       Перелік основних видів методичної роботи педагогічних працівників вищих навчальних закладів

1. Підготовка конспектів лекцій; методичних матеріалів до семінарських, практичних, лабораторних занять, курсового проектування, практик і самостійної роботи студентів.

2. Підготовка, рецензування підручників, навчальних посібників, словників, довідників (для педагогічних працівників).

3. Розроблення навчальних планів; навчальних програм; робочих навчальних планів, робочихнавчальних програм.

4. Підготовка НМК.

5. Розроблення і підготовка нових лабораторних робіт.

6. Підготовка комп'ютерного програмного забезпечення навчальних дисциплін

7.Складання екзаменаційних білетів; завдань для проведення підсумкового контролю; завдань для проведення тестового контролю

8. Розробка і впровадження наочних навчальних посібників (схем, діаграм, стендів, слайдів тощо).

9. Розробка і впровадження нових форм, методів і технологій навчання

10. Вивчення і впровадження передового досвіду організації навчального процесу

11. Підготовка концертних програм та персональних художніх виставок

12. Виконання поза аудиторного навчального навантаження.

          Перелік основних видів організаційної роботи педагогічних і науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів

1. Робота в науково-методичних комісіях Міністерства освіти і науки, комісіях інших міністерств.

2. Робота в Державній акредитаційній комісії.

3. Робота в методичній раді і циклових комісіях навчального закладу .

4. Організація та проведення конференцій, симпозіумів, семінарів.

5. Виконання обов'язків заступника директора з навчальної роботи, завідувача відділення на громадських засадах.

6. Участь у виховній роботі студентського колективу, виконання обов'язків куратора (наставника) академічної групи.

7. Керівництво студентським науковим гуртком.

8. Участь у профорієнтаційній роботі молоді.

9. Участь у підготовці та проведенні студентських олімпіад.

10. Участь в організації та проведенні поза навчальних культурно -спортивних заходів.

 Основні види навчальних занять - лекція; лабораторне, практичне, семінарське ,індивідуальне заняття; консультація. самостійна робота студентів, контрольно-облікові заняття. Додаток № 3, 4.

      Інші види навчальних занять з конкретної дисципліни визначаються  цикловою комісією відповідно до навчального плану та навчальної програми і затверджуються у встановленому порядку.

     Лекція- основна форма проведення навчальних занять  в технікумі, призначених для засвоєння теоретичного  матеріалу.

Кожна окрема лекція є складовою курсу лекцій з навчальної дисципліни. Тематика курсу лекцій визначається робочою навчальною програмою.

Лекції проводяться викладачами технікуму у відповідно обладнаних аудиторіях.

Лабораторне заняття - форма навчального заняття, при якому студент під керівництвом викладача особисто проводить експерименти чи досліди з метою практичного  підтвердження   окремих   теоретичних положень даної навчальної дисципліни, набуває практичних навичок  роботи  з  лабораторним устаткуванням, обладнанням, обчислювальною технікою, вимірювальною апаратурою, методикою експериментальних досліджень у конкретній предметній галузі.

У процесі заняття контролюється підготовленість студентів до конкретної лабораторної роботи, та виконання завдань за темою заняття, оформлення індивідуального звіту з виконаної роботи, його захист перед викладачем. Оцінка виставляється в навчальний журнал обліку виконання лабораторних робіт.  Оцінки, отримані студентом за виконання лабораторних робіт, враховуються при виставленні заліків та семестрової  оцінки з даної навчальної дисципліни.

         Практичне заняття - форма  навчального  заняття,  при якій  викладач  організує  детальний  розгляд  студентами  окремих  теоретичних положень навчальної  дисципліни  та формує  вміння  і навички   їх   практичного   застосування  шляхом  індивідуального виконання студентом відповідно сформульованих завдань.

Практичні заняття  проводяться  в аудиторіях або в навчальних  лабораторіях,  оснащених необхідними технічними засобами навчання, комп’ютерною   технікою.  

Перелік тем практичних занять визначається робочою навчальною  програмою  дисципліни.  Проведення практичного заняття ґрунтується на попередньо підготовленому методичному матеріалі  -  тестах  для  виявлення  ступеня  оволодіння студентами необхідними теоретичними положеннями, наборі завдань різної складності для розв'язування їх студентами на занятті.    Студенти відповідно до тематичного плану проведення практичних занять самостійно опрацьовують лекційний матеріал та рекомендовану літературу з відповідної теми, готують, при потребі, необхідні дидактичні матеріали та виконують домашні завдання.

Якість підготовки студентів до заняття та їх участь у розв'язуванні практичних завдань оцінюються викладачем і враховуються при проведені заліків, виставленні семестрової оцінки з цієї навчальної дисципліни.

          Семінарське заняття- форма навчального  заняття,  при якій  викладач  організує  дискусію  навколо попередньо визначених тем,  до  котрих  студенти  готують тези виступів на підставііндивідуально виконаних завдань (рефератів).

Перелік тем семінарських занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни. На кожному семінарському занятті викладач оцінює підготовлені студентами реферати, їх виступи, активність у дискусії, уміння формулювати і відстоювати свою позицію. Оцінки за кожне семінарське заняття вносяться у навчальний журнал. Отримані студентом оцінки за окремі семінарські заняття враховуються при виставленні  заліків  з даної навчальної дисципліни.

    Індивідуальне завдання проводиться з окремими студентами з метою підвищення рівня їх підготовки та розкриття індивідуальних творчих здібностей. Вони організовуються за окремим графіком з урахуванням індивідуального навчального плану студента і можуть охоплювати частину або повний обсяг занять з однієї або декількох навчальних дисциплін, а в  окремих випадках повний обсяг навчальних занять для конткретного освітнього або кваліфікованого рівня. Види індивідуальних занять, обсяг, форми та методи проведення, поточний та підсумковий контроль (крім державної атестації) визначається індивідуальним навчальним планом студента.

    Індивідуальні завдання з окремих дисциплін (реферати, розрахункові,графічні, курсові роботи видаються студентам в терміни,передбачені робочим навчальним планом. Індивідуальні завдання виконуються студентом самостійно за консультування викладача.

      Консультація -поради, пояснення викладача студентам з будь-якого питання.

Проводять навчальну консультацію у формі співбесіди індивідуально чи з групами у поза навчальний час за певним графіком або у разі потреби - після вивчення розділу програми, у процесі вивчення і особливо під час підготовки до екзаменів, написання курсових робіт.

Специфіка консультацій, як правило, полягає у добровільному відвідуванні їх студентами. Це також є формою особистого спілкування студента з викладачем. Оскільки час консультації обмежений, запитання викладачу мають бути чітко сформульовані з питань, які неналежно висвітлено в доступних студентам джерелах навчальної інформації, опорних питань і питань, що виникли під час самостійної роботи, тощо.

Консультація може бути індивідуальною або проводитися для групи студентів, залежно від того, чи консультує викладач студентів з питань, пов'язаних з виконанням індивідуальних завдань, чи з теоретичних питань навчальної дисципліни.

  Курсові  роботи виконуються з метою закріплення, поглиблення та узагальнення знань, одержаних студентами за час навчання та їх застосування до комплексного вирішення конкретного фахового завдання. Тематика курсових  робіт повинна відповідати завданням навчальної дисципліни і тісно пов'язуватися з практичними потребами конкретного фаху, затверджується на засіданні циклової комісії. Теми курсових робіт з переліком літератури та необхідними методичними рекомендаціями щодо їх виконання щорічно подаються провідними викладачами та затверджуються на засіданні циклових комісій, відділень.

Порядок виконання курсових робіт та їх захисту визначається відповідною цикловою комісією.

Керівництво курсовими роботами здійснюється, як правило, найбільш кваліфікованими викладачами. Захист курсової роботи проводиться перед комісією у складі двох-трьох викладачів циклової комісії за участю керівника курсового роботи. Результати захисту курсової роботи оцінюються за чотирибальною шкалою ("відмінно", "добре", "задовільно","незадовільно") та оформляється відомість. Курсові роботи з відомістями захистів зберігаються в навчальній частині протягом одного року та списуються в установленому порядку.

   Контрольно-облікове заняття проводиться під час модульного,   семестрового контролю та при проведенні державної атестації студентів методом    усного і письмового контролю, методом тестування.                                                 

3.4. Самостійна робота студента є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов'язкових навчальних занять.

Навчальний час, відведений для самостійної роботи студента, регламентується робочим навчальним планом і повинен становити  менше 1/3 та не більше 2/3 навчального часу студента, відведеного для вивчення конкретної дисципліни. При плануванні обсягу самостійної роботи педагогічним працівникам доречно враховувати спеціальність студентів, курс їхнього навчання, змістові особливості та спрямованість навчальної дисципліни. Зміст самостійної роботи студента над конкретною дисципліною визначається навчальною програмою дисципліни, методичними матеріалами, завданнями та вказівками викладача.

Самостійна робота студента забезпечується системою навчально-методичних засобів,  передбачених   для вивчення  конкретної  навчальної дисципліни: навчальні та методичні посібники, практикум.

Методичні матеріали для самостійної роботи студентів повинні передбачати можливість проведення самоконтролю з боку студента. Для самостійної роботи студента також рекомендується відповідна наукова та фахова монографічна і періодична література. Виконання студентом самостійної роботи  проводиться відповідно до робочої навчальної програми дисципліни. Вона може виконуватися в бібліотеці технікуму, навчальних кабінетах і лабораторіях, комп'ютерних аудиторіях (лабораторіях), а також у домашніх умовах.   При організації самостійної роботи студентів з використанням складного обладнання чи устаткування, складних систем доступу до інформації (наприклад, комп'ютерних баз даних) передбачає можливість отримання необхідної консультації або допомоги з боку фахівця.

Матеріал навчальної дисципліни, передбачений робочим навчальним планом для самостійного засвоєння студентом, виноситься на підсумковий контроль(заліки, контрольні роботи, іспити) поряд з матеріалом, який опрацьовувався при проведенні навчальних занять.

       Практична підготовка здобувачів вищої освіти

Організація практичної підготовки  студентів Хомутецького ветеринарно-зоотехнічного технікуму Полтавської державної аграрної академії

регламентується Положенням про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України, затвердженим наказом Міністерства освіти України від 8 квітня 1993 року N 93, Методичними рекомендаціями Міністерства освіти і науки України щодо проведення практики студентів, Положенням про проведення практики студентів аграрних вищих навчальних закладів України за кордоном. 

Практичне навчання студентів є обов’язковою і невід’ємною складовою частиною спеціальної освіти, яке ставить за мету закріплення та поглиблення знань, одержаних в процесі теоретичного навчання, набуття вмінь і навичок, необхідних для застосування їх в майбутній виробничій діяльності.

Практичне навчання студентів складається з практичних занять при вивченні навчальних дисциплін по спеціальностях, занять для одержання відповідних кожній спеціальності робітничих професій, проходження навчальних, виробничих, технологічних та переддипломних практик, практичних занять в предметних гуртках, гуртках технічної творчості, дослідницької роботи тощо.

Практичні заняття при вивченні окремих навчальних дисциплін по спеціальностях, їх зміст та тривалість відображені у відповідних навчальних програмах цих навчальних дисциплін, затверджених у встановленому порядку.

З метою оперативного відображення досягнень науки та виробництва дозволено коректувати навчальні програми дисциплін в межах загального об’єму часу, відведеного на вивчення дисципліни. Внесені зміни обговорюються на засіданні предметної (циклової) комісії і затверджуються заступником директора по навчальній роботі навчального закладу.

Найважливішою частиною практичної підготовки студентів є практика. В навчальному закладі передбачено три основні види практик: навчальна, технологічна та переддипломна.

Перелік усіх видів практики для кожної спеціальності, строки їх проведення передбачено в навчальних планах.

На основі типових програм практики в навчальному закладі розробляються програми практики для спеціальностей.  Програми практики розробляються цикловими комісіями згідно з навчальним планом та відповідними директивними документами щодо практики студентів і затверджуються керівником навчального закладу.

Керівники практик розробляють робочі програми відповідних видів практик. Робочі програми практик затверджує заступник директора по навчальній роботі.

Базами практичного навчання являються сільськогосподарські підприємства будь-яких форм власності, установи ветеринарної медицини, які відповідають вимогам програм навчальних дисциплін чи програм практики. Для проведення практичних занять, в тому числі окремих видів практик, підготовки робітничих професій, тощо, як база використовується ферма навчальної лабораторії технікуму.

Проведення і контроль практичної підготовки студентів покладається на керівництво навчального закладу, зокрема на завідувача з практичного навчання.

        Навчальна практика

Основним завданням навчальної практики є ознайомлення студентів з специфікою майбутньої спеціальності, оволодіння студентами робітничою професією, підготовка до вивчення окремих профільних дисциплін навчального плану та проходження виробничих технологічної і переддипломної практик, а також закріплення знань з загальнонаукових і фундаментальних дисциплін.

Навчальна практика студентів включає:

-практичне навчання студентів робітничим професіям;

-навчальну практику з окремих дисциплін;

-практичне оволодіння навичками по спеціальності (комплексну навчальну практику).

Навчальна практика студентів в залежності від спеціальності проводиться на навчально-виробничій фермі, ветеринарній клініці, на підприємствах, організаціях і установах різних форм власності.

При проведенні практики навчальна група при необхідності ділиться на підгрупи кількістю не менше 8 студентів.

Навчальна практика в межах навчального року може здійснюватись як тривалими концентрованими періодами, так і шляхом чергування з теоретичними заняттями по днях і тижнях.

Навчальна практика може проводитись з окремих дисциплін або комплексно, а також по системі індивідуально-бригадної форм організації праці.

Методику організації практики визначає навчальний заклад. Тривалість робочого дня студентів під час навчальної практики на навчально-допоміжних об’єктах навчального закладу 6-8 академічних годин, а на підприємствах - у відповідності з діючим законодавством. Керівництво навчальною практикою студентів в залежності від її змісту і місця проведення здійснюється викладачами-предметниками.

Під час навчальної практики студенти ведуть щоденники, які систематично перевіряються керівником практики.

По закінченні навчальної практики студентам виставляється оцінка по результатах перевірки щоденників і спостереження викладача за студентом під час практики.

По закінченні навчальної практики на одержання робітничої професії студенти здають кваліфікаційні екзамени у відповідності з положенням про порядок атестації і присвоєння кваліфікації особам, які оволоділи робітничими професіми з різних форм навчання затвердженим постановою Держпрофосвіти України, Держкомпраці України.

Кваліфікаційні екзамени по робітничих професіях приймаються кваліфікаційними комісіями на підприємствах, в навчальному закладі, які повинні визначити ступінь їх підготовки по професії і встановити рівень кваліфікації.

Головою кваліфікаційної комісії вищого навчального закладу призначається представник підприємства, організації - спеціаліст відповідної галузі сільського господарства, заступником голови - керівник навчального закладу, членами комісії - викладачі спеціальних дисциплін, завідувача з практичного навчання, представники громадських організацій.

 Студенти, які не здали кваліфікаційний екзамен (яким не присвоєна робітнича професія), по закінченню навчальної практики вважаються тими, що мають академічну заборгованість і не можуть бути направленими на технологічну практику до повної здачі цього екзамену.

Конкретний зміст, перелік умінь і навиків ознайомлювальної практики визначається цикловою комісією навчального закладу з врахуванням зональних особливостей, а керівництво цим видом навчальної практики здійснюється викладачами спеціального циклу.

Індивідуальне навчання проводиться згідно з навчальним планом, з відривом від занять, паралельно теоретичному і практичному навчанню, за спеціальним графіком переміщення студентів.

Студенти, які оволоділи однією з робітничих професій і здали кваліфікаційні екзамени, згідно з наказом директора навчального закладу видається свідоцтво єдиної форми про присвоєння кваліфікації по професії.

          Технологічна практика

Основним завданням технологічної практики з спеціальності є набуття професійних умінь і навичок з відповідної спеціальності у поєднанні з закріпленням, розширенням і систематизацією одержаних у вищому навчальному закладі знань на основі вивчення ринкової економіки, наукової організації праці і управління конкретного підприємства, закладу установи, організації, набуття практичного досвіду, розвитку професійного мислення прищеплення умінь організаторської діяльності в умовах трудового колективу.

Виробнича технологічна практика організується в передових підприємствах, в організаціях, установах ветеринарної медицини, а також на навчально-виробничій фермі, які виробляють товарну продукцію, технологія виробництва якої відповідає вимогам програми практики.

Під час технологічної практики передбачається робота студентів, на період якої підприємства, організації, установи можуть надавати студентам у відповідності з діючим законодавством оплачувані робочі місця, які відповідають одержаним робітничим професіям і спеціальності по якій навчаються студенти.

        Переддипломна практика

Переддипломна практика - заключна ланка практичної підготовки студентів перед державними екзаменами.

Основним завданням практики є безпосередня практична підготовка до самостійної роботи на посаді молодшого спеціаліста, поглиблення та закріплення теоретичних знань та практичних навичок по спеціальностях та фундаментальних дисциплінах, набуття досвіду організаційної, виховної роботи в колективі, уміння працювати з фактичним матеріалом про діяльність підприємства і використовувати його для виконання кваліфікаційного завдання.

Переддипломна практика студентів проводиться групами чи в індивідальному порядку в ролі помічників (дублерів) керуючих відділеннями (фермами), спеціалістів, бригадирів виробничих бригад, завідуючих фермами, фельдшерів ветеринарної медицини і інших керівників відповідних виробничих дільниць.

При наявності вакантних місць студенти можуть зараховуватись на штатні посади, якщо робота на цих посадах буде задовільняти потреби програми практики.

Зміст практики, приблизний перелік робочих місць і тривалість роботи студентів на них під час практики визначається програмами і завданнями переддипломної практики.

          Організація і керівництво практики

Строки проведення практики встановлюється навчальним закладом з урахуванням можливостей баз практики,господарств, підприємств, організацій, установ ветеринарної медицини, навчальної ферми. При цьому повинно передбачатись можливе залучення студентів до участі в виробництві реальної продукції як в навчально-виробничій фермі так і на інших підприємствах.

Практика може здійснюватись як безперервним циклом так і шляхом чергування з теоретичними заняттями по днях (тижнях).

Оцінка навчальної практики прирівнюється до оцінки теоретичного навчання і враховується при підведенні підсумків загальної успішності студентів.

До керівництва практикою залучаються досвідчені викладачі циклових комісій, а також директори та їх заступники, завідуючі відділеннями навчального закладу, які беруть безпосередню участь у навчальному процесі, по якому проводиться практика.

       Керівники практики від навчального закладу:

-встановлює зв’язок з керівниками практики від підприємства разом з ними складає робочі програми проведення практики;

-розробляє тематику індивідуальних завдань і перевіряє їх виконання, надає студентам методичну допомогу;

-бере участь в розподілі і переміщенні студентів по робочих місцях у відповідності з програмою практики;

-здійснює контроль за правильністю використання студентів в період практики і організацією їх дозвілля;

-оцінює результати виконання програми практики.

Загальне керівництво практикою студентів на підприємствах, в організаціях і установах покладається на керівників практик від виробництва.

НОРМИ ЧАСУ ДЛЯ  ОБЛІКУ НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ

Облік навчальної роботи проводиться у відповідності із наказом Міністерства освіти і науки України № 450 від 07.08.2002 року.

 

 

 

формою визначається навчальним закладом і не може перевищувати нормативний не більш ніж на 20 відсотків.

Навчальний рік ділиться на два періоди міжсесійний - тривалість біля 250 днів, лабораторно-екзаменаційна сесія - тривалістю на 1-х і 2-х курсах - 30 календарних днів, 3-му курсі 40 календарних днів у два періоди (по 20 днів на кожну сесію). Лабораторно-екзаменаційна сесія проводиться у відповідності графіка навчального процесу. Настановні заняття - це групові аудиторні заняття для надання допомоги студентам-заочникам проводиться під час самостійного вивчення дисципліни у міжсесійний період, а також усні консультації тривалістю 10-12 днів, на які відводиться 12% з навчальної дисципліни.

Право на додаткову оплачувану відпустку отримують студенти, які не мають заборгованості за попередній семестр (курс) і до початку лабораторно- екзаменаційної сесії із усіх дисциплін, які виносяться на сесію, здали на рецензування домашні контрольні роботи.

Студенти, які не повністю виконали навчальний план, допускаються до всіх занять, а також до складання екзаменів з тих дисциплін, з яких виконані всі передбачені навчальним планом домашні контрольні роботи, без права на додаткову оплачувану відпустку..

      КОНТРОЛЬ НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ-ЗАОЧНИКІВ
Для визначення рівня засвоєння програмного матеріалу студентами- заочниками та вміння застосовувати знання при розв’язанні практичних завдань, передбачені такі основні форми контролю навчальної роботи: екзамени, диференційовані заліки, домашні і контрольні роботи, усні заліки. У виписку до диплому (академічну довідку) підсумкові оцінки виставляються за остаточними результатами лабораторно-екзаменаційної сесії або за ту сесію, на якій вивчалась найбільша кількість матеріалу.

За домашні контрольні роботи ставиться «зараховано» або «не зараховано», а за лабораторні, практичні заняття, курсові роботи, виробничу та переддипломну практику виставляється залік з диференційованою оцінкою Перелік дисциплін з яких складаються екзамени зазначені у навчальному плані. Дати проведення екзаменів і диференційованих заліків передбачаються розкладом занять.

Студенти, які повністю виконали навчальний план курсу і успішно склали всі екзамени , переводяться на наступний курс.

Студенти, які мають за результатами сесії більше двох незадовільних оцінок, з навчального закладу відраховуються.

Студентам, які одержали під час сесії не більше двох незадовільних оцінок , дозволяється ліквідувати академзаборгованість до початку наступної сесії.Повторне складання екзаменів допускається не більше двох разів з кожної дисципліни, один раз викладачу , другий раз - комісії, яка створюється завідуючим відділенням.

Студенти, які не з’явилися на екзамени без поважних причин, вважаються такими, що одержали незадовільну оцінку. Однією з основних форм навчальної самостійної роботи студентів-заочників в міжсесійний період і формою проміжного контролю є домашні контрольні роботи, кількість яких встановлюється навчальним планом.

Рішенням циклової комісії частина домашніх контрольних робіт може бути замінена аудиторними контрольними роботами або усними заліками в обсязі програмного матеріалу відповідного контрольного завдання.

Кожна здана домашня контрольна робота перевіряється і рецензується викладачем в строк не більше семи днів. Виконана в повному обсязі домашня контрольна робота оцінюється як «зараховано», якщо домашня контрольна робота не повністю відповідає вимогам, вона з детальною рецензією повертається студенту для допрацювання.

Аудиторні контрольні роботи та усні заліки з окремих дисциплін проводяться за рахунок часу відведеного на їх вивчення. Вони проводяться як в період екзаменаційної сесії, так і в міжсесійний період.

          ПРАКТИЧНА ПІДГОТОВКА СТУДЕНТІВ-ЗАОЧНИКІВ

Практичне навчання студентів-заочників є обов’язковою і невід’ємною складовою частиною спеціальної освіти і має за мету закріплення та поглиблення знань, одержаних в процесі теоретичного навчання,набуття вмінь і навичок необхідних для застосування їх в виробничій діяльності.

Практична підготовка студентів організовується на підставі Положення про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України, затвердженого накази Міністерства освіти України від 8 квітня 1993 року №93 та Інструкція про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України затвердженої 17 грудня 1993 року.

Для поліпшення і систематизації практичної підготовки студентів- заочників на відділенні розроблена наскрізна програма практичної підготовки із спеціальності.

В наскрізній програмі визначається перелік умінь і навичок, якими повинен оволодіти студент, дисципліни, через які вони реалізуються, місце засвоєння умінь і навичок, керівник, що забезпечує засвоєння та види контролю. На підставі наскрізної програми викладачі розробляють робочі програми практичної підготовки з дисциплін.

Робоча програма з дисципліни включає лабораторно-практичні роботи відповідно програми з дисципліни, умінь і навичок, які необхідно набути під час виконання кожної роботи та короткий зміст роботи.

Завершальним етапом практичної підготовки є переддипломна виробнича практика. Студенти, які працюють за обраною спеціальністю, проходять практику без відриву від виробництва, решта - з відривом від виробництва. Переддипломна практика для студентів-заочників передбачається протягом 5тижнів. На період проходження практики з господарствами укладаються двохсторонні угоди.

Узагальнення результатів практики студенти-заочники оформляють у у звіті-щоденнику. Звіт-щоденник з практики захищається студентами ( з диференційованою оцінкою) комісії. До складу комісії входять керівники практики від вищого навчального закладу і викладачі циклової комісії спеціальних дисциплін.

НОРМИ ЧАСУ ДЛЯ ОБЛІКУ НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ

Облік навчальної роботи на заочному відділенні проводиться у відповідності із наказом Міністерства освіти і науки України № 450 від 07.08.2002 року.

-проведення співбесіди із вступниками - 0.25 год кожному членові комісії на одного вступника;

проведення вступних екзаменів:

а)      усних - 0.25 год на одного вступника;

б)      диктант - 1 год на проведення екзамену і 0.33 год на перевірку однієї роботи;

в)      повторна перевірка письмових робіт на вступних екзаменах - 0Л5 год на одну роботу;

г)       половину академічної групи за одну академічну годину (чисельність групи не менше 8 осіб) - проведення лабораторних занять - 1 год.

- проведення групових консультацій з навчальних дисциплін 12% від загального обсягу часу на дисципліну ;

- проведення екзаменаційних консультацій :

а) на вступний екзамен - 2 год на групу (постійно)

б) на семестровий екзамен - 2 год на академічну групу

в) державний екзамен - 2 год на академічну групу (екзаменаційну групу з кожної навчальної дисципліни, що входить до програми державного екзамену).

- перевірка і рецензування;

а)   контрольних робіт , що виконуються під час аудиторних занять - 0,25 год на одну роботу;

б)  контрольну роботи , що виконуються під час самостійної роботи - 0.33 год на одну роботу;

в)   розрахункових, розрахунково-графічних робіт - 0.5 год на одну роботу, -

-керівництво,приймання заліків,екзаменів,захист:

а) курсових робіт із фахових навчальних дисциплін - 3 год на курсову роботу         (в т.ч. 0.33 год кожному членові комісії на проведення захисту);

б)рефератів - 0.25 год на одну роботу;

в)залік - 2 год на академічну групу ;

г)семестрових екзаменів - 0.33 год на одного студента ;

д)державних екзаменів - 0,50 год на одного студента голові та кожному членові ДЕК ( не більше 6 год на дисципліну)

-керівництво виробничою переддипломною практикою

а)перевірка і рецензування звіта-щоденника - 1 год на один звіт-щоденник ;

б)захист - 0.33 год кожному членові комісії.

ДОДАТОК 2

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ І ВМІНЬ СТУДЕНТІВ      

           Оцінка «відмінно»

Студент повністю розкриває зміст матеріалу по поставлених питаних чи проблемах;

-чітко уявляє зміст матерілу і вільно володіє науковою технологією;

-грамотно ілюструє відповідні схеми, графіки, таблиці та інший посібний матеріал;

-вільно працює з нормативними документами, довідниками, посібниками;

-послідовно викладає матеріал, використовуючи нормативні документи, вітчизняний та зарубіжний досвід;

-впевнено використовує знання з інших предметів для вирішення завдання;

-вільно володіє мовою, робота виконана акуратно;

-можливі 1 -2 помилки у викладі, що не впливають на кінцевий результат.

                         Оцінка «добре»

Студент розкриває основний зміст матеріалу:

-вірно використовує наукову термінологію, не допускає граматичних помилок, роботу виконує чітко;

-вільно користується нормативними документами, довідниками, посібниками;

-можливі 2-3 неточності в науковій термінології, узагальненнях, помилки в розрахунках, які не впливають на кінцевий результат.

                                 Оцінка «задовільно»

Студент суть питання розкриває частково, не завжди послідовно:

-недостатньо пов’язує набуті знання з іншими предметами;

-допоміжним матеріалом користуватися може, але допускає помилки;

-відповідь не повна;

-для виконання практичних питань використовує отримані знання поверхнево;

-при письмовому викладі допускає граматичні помилки;

-допускає помилки в термінології, технікою обчислень вільно не володіє;

                                     Оцінка «незадовільно»

Студент зміст основних питань не розкриває:

-допускає багато помилок в розрахунках і кінцевих висновках;

-спеціальною термінологією володіє слабо;

-не вміє користуватись нормативними матеріалами, довідниками, таблицями і ін.;

-текстова частина матеріалу оформлена з великою кількістю виправлень і неохайно;

-незадовільно використовує одержані знання з окремих предметів-відповіді на питання відсутні.У зв’язку з організацією навчального процесу за модульною системою проводиться семестровий контроль.